Нам давали три дні, але незабаром завершиться третій рік війни. Оприлюднений президентом Зеленським план підбиває підсумки літньо-осінньої кампанії 2024-го, дає українську перспективу на можливість її переможного завершення 2025 року. Вірять не всі. Утома від людських втрат в Україні й від економічних витрат серед її союзників не дають об'єктивно оцінити статус-кво.
Цього року ЗСУ з великими втратами для росіян відбили їхній стратегічний наступ на Харківщині, зняли пряму загрозу для другого за населенням міста України. Український наступ у Курській області РФ дозволив установити контроль над кількома десятками сіл і районним центром Суджа, зірвав ворожі плани вторгнення в Сумську область, змусив росіян розпорошити резерви. У важких боях на Донбасі українські сили реалізують оборонну стратегію, розмінюють кожен кілометр на сотні одиниць російської техніки, тисячі знищених окупантів. Виграючи час, Україна готує нові бригади й засоби для ударів по військовій інфраструктурі у глибині РФ.
Неймовірними людськими зусиллями Україна змогла встановити на полі бою паритет з імперією, що в чотири рази переважає нас за населенням, у 10 – за розміром економіки. Що далі? Про поразку не йдеться. А для перемоги нам необхідна підтримка принаймні не менша, ніж та, що її РФ одержує від держав антизахідного альянсу. Що саме потрібно Україні й скільки – саме це формулює план перемоги.
Джерело: Михайло Подоляк / Telegram