Називати підвищення цін на будь-що геноцидом народу – це надто цинічний, неприпустимий піар-прийом 

Не хочу заглиблюватися у внутрішньополітичні колізії. Я живу в Україні лише три з половиною роки, і ви краще за мене все / всіх / про всіх тут знаєте – вам судити. Але повз одне слово в передвиборчій риториці пройти не можу. Раз усі мовчать чомусь, то я скажу. Називати підвищення цін на будь-що (я не оцінюю предмет/доцільність/альтернативу – тільки риторику) геноцидом народу – це надто цинічний, неприпустимий піар-прийом.

Кримські татари не раз переживали у своїй історії геноцид. Переживали геноцид – культурний, мовний і, нарешті, фізичний, найстрашніший в історії світу Голодомор – українці. Про Голокост навіть не кажу. Так от. Усе це відбувалося на території сучасної України, із предками її громадян. І випльовувати тут слово "геноцид" як жуйку, мимохідь, щоб типу смачніше вліпити конкуренту, – це значить не оцінювати адекватно те, що ти говориш, плювати на почуття міри і почуття такту. Або, чудово розуміючи, робити це навмисно. Ще гірше.

Вимагаю цю нікчемну, непристойну риторику припинити. Політики, опануйте себе і засуньте куди-небудь ваші геноцидні "алегорії". Такі речі, як і "забуття" будь-якого кандидата про Крим і кримських татар, я вважатиму брехнею, безпринципністю і дуже конкретним маркером: за політиків, які прокладають шлях до мандатів і посад такими вульгарними, блюзнірськими маніпуляціями, голосувати не можна. Це себе не поважати. Це зовсім поза межею.

Джерело: Айдер Муждабаев / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора