+10 Київ
Хвилинка роздумів ретроспективних.
Якщо аналізувати відносини Україна – США у сфері безпеки в 1990-ті, то, перш за все, єдине, що цікавило Київ, – це формальне військове союзництво зі США. У Києві сиділи не настільки дурні люди, які розуміли, що як тільки РФ стабілізується і окріпне, то будуть проблеми.
Тому ставилося з нашого боку відповідне питання щодо формального союзу. І в обмін на ядерну зброю. І в рамках роботи над хартією Україна – НАТО. Але нам завжди ввічливо відмовляли.
Були й більш приземлені спроби посилити співробітництво зі США у сфері безпеки з точки зору російської загрози. Так, Sea Breeze 1997-го Україна пропонувала проводити по сценарію протидії внутрішньому заворушенню, яке було інспіроване ззовні. Про Крим 1992–1994 років ніхто не забув. Але Україні США тоді теж сказали "ні".
Намагався Київ відстоювати і ракети SCUD, щоб гарантувати таке-сяке неядерне стримування. Але США чітко дали зрозуміти – або SCUD, або режим контролю ракетних технологій, без якого – ніякого доступу до ринку запуску супутників. І тут ми теж поступилися.
Цей пост, перш за все, про те, що іще до першого формального закріплення курсу на НАТО у 2002 році ідея союзу зі США жила у владних кабінетах у Києві. Загрозу з боку РФ розуміли.
І цей пост не про те, що треба хейтити США. Американці просто послідовно вміють задовольняти свої інтереси, чітко розуміючи їх. Нам треба такого вчитися. І сваритися зі США – точно не кращий варіант зараз за те, що колись вийшло більше по-їхньому, ніж по-нашому. США зараз – наш головний партнер по протидії РФ. І таким і залишиться ще довго.
А взагалі, звичайно, стратегічне партнерство стратегічним партнерством, а свої інтереси треба чітко визначати і відстоювати. І без особливих ілюзій.
Джерело: Mykola Bielieskov / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
