+1 Київ
І от нарешті українські правоохоронці дали оцінку діяльності пана Цюри. Точніше, почали давати. У витягу прямо йдеться про те, що, починаючи з 2022 року, Олег Цюра, громадянин іноземної держави, "усвідомлюючи стратегічне значення продукції компанії MidUral для ВПК РФ, організував через підконтрольні компанії у Швейцарії схему реекспорту російських металів, у тому числі до США, в обхід санкцій", використовуючи "перемаркування" походження через Індію й Естонію.
Вітаю дії Офісу генпрокурора, оскільки вважаю, що працювати тут мають не журналісти, а слідчі – з України, Швейцарії, Естонії й Німеччини. Оскільки йдеться про обхід секторальних санкцій і фінансування виробництва зброї, якою Росія вбиває українців.
Передісторія: що вже встановили журналістські розслідування
У двох публікаціях Олександра Лємєнова й у моєму матеріалі було описано ланцюги обходу санкцій щодо російського ферохрому/металевого хрому:
- ядро схеми: російська група MidUral (власник – Сергій Гільварг), чия продукція має військово-промислове застосування й зараз під санкціями;
- швейцарська ланка: структури Цюри, зокрема Phoenix Resources AG, які фіктивно продають російську продукцію індійським підприємствам, після чого товар переправляють до країн ЄС і США через Естонію;
- маршрут "відмивання походження": постачання з РФ – Швейцарія (трейдинг, зміна сторони продажу) – Індія (формальний імпорт у Vardhman Ferro Alloys) – ЄС (зокрема Естонія, MBR Metals OÜ) уже з походженням "Індія" в документах;
- фактаж із баз митної аналітики (ImportGenius, 52wmb): конкретні рейси/дати 2024 року, коли вантажі, які відправляли як російські, згодом з'являлися в ЄС як "індійські".
Просто уявіть коробку, на якій написано "Зроблено в Росії". Такої коробки не беруть у ЄС через санкції. Тоді її спершу везуть до третьої країни, там оформлюють нові документи – уже "Зроблено в Індії" – і далі продають у Європу. Це називається реекспорт і підміна країни походження. Якщо це робиться навмисно, щоб обійти санкції, – маємо кримінальну історію. А у випадку, коли організував схему українець, – ганебну зраду батьківщини.
Слідству потрібно бути проактивним. І добре співпрацювати з колегами з Європи. Стаття 111-2 ч. 1 ККУ – це підозра в матеріальному сприянні державі-агресору. Для доведення потрібні прямі зв'язки "товар – гроші – контрагент": контракти, інвойси, сертифікати походження, коносаменти, SWIFT-повідомлення, страхові поліси. Без відповідей зі Швейцарії, Індії, Естонії й Німеччини (реєстри, митниця, банки, брокери) справа не зрушить. Тут потрібні MLA-запити, робота із SECO, митними й фінмоніторинговими органами партнерів.
Чому це важливо для України і ЄС. По-перше, ідеться про критичну сировину для низки військових застосувань. Ферохром – це броня, двигуни, артилерійські стволи, банальна нержавійка й багато ще чого. Кожен тоннаж, який приносить прибуток РФ, подовжує її ресурс війни. По-друге, санкційна довіра. Якщо реекспорт "під іншим прапором" працює, слабшає довіра до санкційної архітектури ЄС/США/Україна. Тому ця справа – тест на злагоджені дії слідства, митниць і фінмоніторингу. І справа честі – у першу чергу для українських правоохоронців.
У будь-якому випадку головне – закрити "дірки" в санкціях. Бо кожен контейнер із російським металом під чужим прапором – це додаткові ресурси для війни проти нас. Тому я буду дуже уважно слідкувати за ходом розслідування.
Окремо кілька слів для пана Цюри, який читає цей текст, сидячи у Швейцарії чи Німеччині. Пан Цюра намагався заткнути рота українським журналістам, залякуючи розслідувачів судовими позовами. Зокрема, мене, а також низку колег і видань: знаю про позови Цюри проти "Цензор.НЕТ" й голови State Watch Олександра Лємєнова, які писали про дії Цюри в інтересах росіян. Так ось, пане Цюра, залякати нас не вдасться, ми продовжимо захищати свою країну не тільки від лютого ворога, а й від російських колаборантів і зрадників.
Джерело: "Конфлікти і закони"
