…Але є й хороші новини – дивимося ширше! Із початком Курської офензиви 7 серпня, я тут писала, і потім ще в кількох зарубіжних інтерв'ю повторила, що ЗСУ створили вікопомний прецедент – тепер усі сусіди розпухлого за 500 літ, як ракова пухлина, Московського князівства можуть рушати по свої "споконвічні землі", щоб "повертати своє".
Нагадую.
Не ми починали цю війну під гаслом "Повернути своє!" – але раз уже слово впало, то пізно, назад не забереш. Із такими заявками взагалі треба обережно – світобудові до спини, що ти там собі на втіху в підручниках понаписував, вона реагує на фактичний стан речей: хотів "своє", будь ласка, на виході всіх баз даних залишишся із самим МКАД, і нарікати не буде на кого – "ти сказав".
І от, президент Тайваню Лай Цинде виявився тим першим хоробрим, хто наважився переступити поріг відчинених нашими козаченьками дверей – і вчора, 2 вересня, вголос випімнув Китайській Народній Республіці, що під Росією ж пропадають із ХІХ століття споконвічно китайські династичні території. То чом, коли Китаєві так уже пече Тайвань, не почати з тих, російських, котрі "найгірше лежать"?
Браво, Тайвань! Аплодую стоячи – в добрий час, і наперед би більше!
*запихаючись попкорном в обі жмені*
А що там японці, чому мовчать?
Джерело: Оксана Забужко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора