Щодо обов'язковості виконання гімну України у школах.
Я жив у СРСР. Із яким боровся. За що мене виключали з університету, кидали у КПЗ і посадили в Лук'янівську тюрму.
І я пам'ятаю, як у школі всі носили піонерські краватки. Як у третьому класі цим пишалися і як у сьомому відразу знімали, виходячи за двері школи, і ховали в кишеню. Не через "антикомунізм" – а просто, щоб здаватися старшими. Але так формувалася "підпільна свідомість". У школі була "обязаловка" на носіння червоної краватки, а за школою її соромилися.
Є небезпека, що, здавалося б, "патріотичним рішенням" може бути досягнено протилежного ефекту – коли у школі у старших класах з'являтимуться "дисиденти". Не тому, що вони "антиукраїнці", а тому, що вони проти нав'язування.
А я пригадую, як співав "Ще не вмерла" в міліцейському бобіку, куди мене кинули, коли розігнали наш УССівський пікет у лютому 1990 року під Київрадою (так, іронія долі – саме під Київрадою). Співав не тому, що мені хтось вказав (мені ж не міг ніхто вказати), а тому, що це був мій порив.
А гімн СРСР нас учили співати і заучувати у школі. СРСР це, до речі, не допомогло. СРСР ми розвалили. Я зокрема. Хоча і слова гімну СРСР знав.
Джерело: Олесь Доній / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора