0 Київ
Якби судове переслідування Петра Порошенка відбулося в перший рік правління Володимира Зеленського, цілком можливо, що переважна більшість суспільства сприйняла б цей факт позитивно. Нині ж, після значних соціологічно підтверджених електоральних втрат нинішньої влади, переслідування Порошенка значною частиною суспільства стало сприйматися як суто політтехнологічний жест.
Перший політтехнологічний аспект – це роздмухування рейтингу Порошенка для гарантованого виходу до другого туру (де він за цією технологією має програти Зеленському).
Другий аспект – це спроба повернення голосів українців, розчарованих у нинішній владі, а також мобілізація електорату, що залишився (з розрахунку на великий персональний антирейтинг Порошенка насамперед серед тих, хто голосував за Зеленського).
Але поки що ці політтехнології, швидше, грають проти нинішньої влади. Порошенко успішно опанував націоналістичну нішу, а команда Зеленського за 2,5 року не змогла кристалізувати "центристську ідеологію", яка стала б об’єднуючим фактором для суспільства. Вуличних активістів у Порошенка також більше. Влада Зеленського не може похвалитися такими мобілізаційними здібностями серед пасіонаріїв.
Єдиний прийнятний тактичний хід для влади у справі Порошенка – максимально затягувати судовий процес у часі, сподіваючись, що вуличні активісти – прихильники Порошенка втомляться, як за часів президентства Януковича втомилися від тривалого процесу прихильники Юлії Тимошенко під Печерським судом.
Але затягування процесу не вирішить стратегічних проблем влади. А саме: електоральні тенденції такі, що незабаром можлива ситуація, коли Зеленський програє будь-кому, хто опиниться з ним у другому турі, за винятком відверто промосковських персонажів.
І жодний "домашній арешт" Порошенка не вирішує стратегічної проблеми влади Зеленського. Для її вирішення необхідні нові сенси та серйозні ротації у владній команді. Але чи розуміє це влада – невідомо.
Джерело: "Телеграф"
