Ольга Айвазовська
ОЛЬГА АЙВАЗОВСЬКА

Голова правління громадянської мережі "Опора"

Всі матеріали автора
Всі матеріали автора

Політики заперечують право голосу біженців, бо вони не страждають під обстрілами

На другому засіданні робочої групи по напрацюванню законодавчих рамок щодо проведення повоєнних виборів є два організаційні наслідки й один філософський висновок.

Група поділилася на сім тематичних підгруп, і на 30 січня кожна повинна напрацювати пропозиції щодо:

  • адміністрування й інфраструктури;
  • критеріїв безпеки щодо можливості проведення виборів;
  • прав військовослужбовців;
  • ВПО, окупованих і прифронтових територій;
  • голосування громадян за кордоном;
  • інформаційного забезпечення й агітації;
  • міжнародних зобов'язань – євроінтеграційного блоку законів.

Група зійшлася на тому, що вибори під час воєнного стану проводити не можна, як і об'єднувати повоєнні вибори з референдумом.

А от хороших новин високого візійного рівня в мене немає.

І політики, і окремі експерти заперечують право голосу для громадян, які поїхали за кордон через повномасштабне вторгнення, бо вони, на їхню думку, втратили зв'язок з українським життям і не страждають під обстрілами, можуть опинитися в пелені російської й іноземної пропаганди і серед них дуже багато (майже всі, якщо так послухати) – чоловіки-ухилянти. Давайте тут розберемося.

Якщо надавати право голосу виборцям за рівнем страждань під обстрілами і внеску в захист інтересів держави й суспільства, то мешканцям Херсона, Харкова, Запоріжжя, Одеси й Сум сьогодні потрібно роздати по три голоси, а Ужгороду надати 0,5, так як вони недостатньо уражені наслідками війни. Це людиноненависницька логіка, і її варто позбутися на старті й не провокувати розкол по цій лінії. Я маю десятки й десятки прикладів тих, хто живе за кордоном і робить свій посильний, а інколи й надвеликий внесок для захисту й оборони держави. Вони повинні бути почуті тут, і я наполягатиму на запрошенні голосів активних нових діаспорянських громад.

Якщо ж іти логікою ненадання голосу закордонним виборцям, бо серед них є чоловіки-ухилянти, які свідомо залишили країну, щоб не виконати свій обов'язок і в перспективі вже будуть його виконувати деінде, бо якщо війна тут не закінчиться стратегічною поразкою Росії, то вона дуже швидко пошириться на інші країни Європи, що вже є очевидним фактом від канцлера Мерца до навіть прем'єр-міністра Орбана. Тоді в максимально ідеальній парадигмі військовим потрібно дати більше голосів, ніж цивільним, а чоловіків, які ухиляються від служби, живуть партизанським життям на дачах, не пересуваються містами й узагалі не виходять із дому, але географічно знаходяться в Україні, позбавити виборчого права. Бо, якщо вже розвивати тему, як підняти явку в Україні для більшої легітимності процесу, то точно ж не створенням якихось стимулів для чоловіків, які не виходять із дому. Я щиро сподіваюся на здоровий глузд і орієнтир на права людини й конституційні засади. Військові мають бути захищені в реалізації їхнього активного й пасивного виборчого права, а жінки з дітьми не нести покарання через утечу від війни або недобросовісних чоловіків, які є як тут, так і там.

Якщо держава буде ігнорувати голосування за кордоном, бо є очевидний факт непропорційності потреб і пропускної здатності дільниць кількості виборців, бо це буде свідома протидія. Більше того, саме так можна створити не лише розколи й суспільну напругу, а й спокусу фальсифікацій результатів виборів і низьку явку, яка знизить легітимність. Держава не може звужувати вже наявні права, а от чотири дільниці на більше ніж 500 тис. виборців буде свідомою бездіяльністю. Усі ці виборці будуть у списках в Україні, а явка рахуватиметься разом із ними. Також там гіпотетичним інсайдерам буде відомо, де саме виборців немає фактично, "за них можна проголосувати". Чи ж цей ризик також повинні пов'язувати із цією проблемою.

Для мене також очевидно є слабким аргумент, що не можна надати широкі права громадянам у ЄС, але тоді не надати можливість голосування в Росії. Перепрошую, але, може, хтось мені нагадає, скільки було відкрито на території РФ дільниць у 2019 році та яка там була явка? Ніяка й не було, бо там уже тоді не було голосування, а війна почалася у 2014 році. Було відкрито декілька додаткових дільниць у Грузії, Казахстані й Фінляндії.

У мене ще є багато-багато пунктів для вас з аргументами, але залишу їх для наступних етапів дискусій, щоб було цікавіше розкривати тему.

Буде не нудно.

Джерело: Ольга Айвазовська / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора

Блог відображає винятково думку автора. Редакція не відповідає за зміст і достовірність матеріалів у цьому розділі.
Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати
Легка версія для блекаутів