+8 Київ
Що спільного між сценою в Лос-Анджелесі, де роздають "Оскар", і зруйнованими українськими містами – Бахмут, Покровськ, Мирноград, Вовчанськ?
І там, і там – росіяни, відповідальні за війну в Україні.
Вони можуть носити вишукані смокінги й виступати із заявами "астанавіть всє войни". А можуть бути у військовій формі. Але й ті, й ті однаково несуть російський прапор. А отже, розділяють відповідальність за війну, яку Росія веде проти України.
Як працює монструозна російська пропагандистська машина? Вона маскує вбивць під пацифістів і "спорт/культуру внє палітікі".
Російська оперна діва, якій аплодують у європейських оперних театрах, не виглядає агресивною вбивцею українських дітей.
Російський спортсмен на Паралімпіаді не виглядає жорстоким ґвалтівником і мародером, бо це ж Паралімпіада. Ним навіть можуть трішки захопитися за волю до перемоги й геть не помітити, що ногу чи руку цей покидьок втратив не у ДТП, а на фронті, коли прийшов убивати українців.
Російський режисер, що знімає оскароносне кіно, не асоціюється з півторатонною бомбою, яка рівняє із землею чергову п'ятиповерхівку разом із людьми, що ховалися в підвалі.
Неважливо, що кіно, яке здобуло "Оскара", критикує російську систему, це все одно російське кіно. А російське не має бути трактовано в позитивному світлі ніде й ні в якій формі. Бо поки росіяни глохнуть на міжнародних майданчиках від гучних оплесків, ми закриваємо вуха, щоб не чути гидкого ревіння смертоносних російських дронів.
Бо за спинами всіх цих спортсменів-артистів-режисерів-пацифістів-лицемірів стоять російські військові з руками по лікті в крові.
Бо це не Путін запускає Shahed і ракети, щоб убивати наших дітей, – це росіяни.
І коли щось російське отримує міжнародне визнання – це ніби сигнал: Росія продовжує бути частиною цивілізованого культурного простору.
А це найкращий пропагандистський інструмент – не груба брехня, а нормалізація присутності.
І дійсно, погляньте ж, які вони талановиті, білі й пухнасті… Це ж не вони розв'язали цю війну. Це війна Путіна.
Дуже прикро, коли західна аудиторія забуває красномовну статистику – 78% росіян підтримують війну в Україні. І навіть полонені росіяни в українських в'язницях вважають російську війну проти України виправданою – 68% таких!
Тому їх треба всюди банити й не допускати.
Бо за експортом російської культури по світу дуже зручно заховати експорт смерті, яку Росія щедро сіє в Україні.
Яке повернення росіян на Венеційську бієнале? Який "Оскар"? Яка Паралімпіада?
Ви бачили комп'ютерну гру про битву за Гостомель? Це місто під Києвом росіяни штурмували в перший день війни, 24 лютого 2022-го, – і тепер вони відтворили це в комп'ютерній грі, й умовний підліток у Болгарії чи в Угорщині може придбати гру й постріляти онлайн в українців.
Ось так працює пропаганда. З екранів комп'ютерів, зі спортивних полів і з високих сцен. І тоді аудиторія за межами України починає формувати своє уявлення про війну не із сюжетів новин, а з виступів "хороших рускіх".
Закривавлені руки російських убивць не можна прикрити елегантними рукавичками на сцені опери.
А російський прапор, який підіймається на спортивних змаганнях, не може заступити собою російські прапори, які майорять в окупованих містах над будівлями, де катують українських громадян.
Тому доки триває активна фаза війни й доки Росія як суспільство не почала процесу визнання відповідальності – міжнародні платформи не мають морального права легітимізувати російську присутність у будь-якій формі.
Завдання України – не допускати цього на жодному міжнародному майданчику.
Джерело: Сергій Притула / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
