Світова прем'єра кіноальманаху "Війна очима тварин" (автор ідеї й продюсер – Олег Кохан) відбулася у США на фестивалі Tribeca в червні цього року, всеукраїнська – нарешті, учора, у Всесвітній день захисту тварин, у рамках Одеського кінофесту. Альманах почали знімати ще на початку 2022-го. Сім художніх новел на основі реальних історій і подій – розумієш, скільки людей долучилося до цього проєкту, коли вже йдуть фінальні титри, яким нема кінця і краю.
Масове знищення тварин Російською Федерацією, жахливе слово "екоцид" – окремий злочин. Мільйони українських тварин загинули під час повномасштабної війни, деякі види просто винищені, Росія продовжує вбивати все живе щодня. Але ці сім простих, щемких, справжніх історій – не тільки про жах і злочин. А й про людяність. І наших людей, і наших тварин.
Корова, яка стає єдиною рідною душею для хлопчика. Пухнастий білий кролик. Рибки. Коза Торпеда.
Ми ніколи не зможемо збагнути, що вони відчувають, скільки б не дивилися в їхні очі. Можемо лише підтримувати, захищати, але й вони теж нас підтримують і захищають. Ці історії ще й про взаємність почуттів на тлі спільної біди. Корова, яка стає в найстрашніший момент життя єдиною рідною душею і близькою істотою для хлопчика. Пухнастий білий кролик. Рибки. Коза Торпеда, з якою відважна бабуся ховається в сусідки, а потім наводить ракету на власну хату, бо туди побігли всі орки. "Бий по нашій хаті, – телефонує вона онуку, – якщо хочеш ще колись побачити свою бабусю! Бий по нашій хаті!"
Кіт Рамзес, який вчасно загубився в урядовому кварталі Києва й усе порішав за свого господаря, бо той ніяк не міг второпати, що йому робити із власним життям. А кіт второпав. Цю новелу про Рамзеса, яка називається "У нас усе добре", можна окремо показувати різним іноземцям, які нічого не розуміють про українців, що вони за люди такі. Не впевнена, що вони щось про нас зрозуміють, ну а вдруг. Мені тут, звісно, не вистачило собацюри. Замість собацюри тут молодий вовк. "Синочок". Якого тре буде відпустити.
Я проревла від початку до кінця. Чого й усім бажаю.
Джерело: Юлия Пятецкая / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора