+2 Київ
Інтенсивність ракетних залпів із боку Ірану стрімко падає: із 62 хвиль на добу 1 березня до менш ніж 10 хвиль станом на вчора. Це свідчить про успішне нищення коаліцією стаціонарних пускових установок і складів.
Після влучань іранських дронів в енергооб'єкти Кувейту й ОАЕ арабські монархії перейшли в режим максимальної тривоги. Зазвичай в українському сегменті аналітики прикута увага до цін на нафту, проте найбільша небезпека для країн Затоки криється в дефіциті прісної води. Це справжня "ахіллесова п'ята" регіону. Якщо нафта – це гроші, то вода – це біологія.
Усе більше ознак того, що Іран свідомо переходить до тактики "гідровійни". 2 березня було атаковано катарський комплекс Ras Laffan, а 5 березня з'явилися звіти про пошкодження мереж, що живлять опріснювальні заводи в ОАЕ та Кувейті. Станом на сьогодні вода стала вагомішим чинником за нафту. "Гідровійна" знищує ілюзію стабільності швидше, ніж ракети руйнують будівлі: без води не працюють дата-центри й системи охолодження хмарочосів, а мегаполіси перетворюються на пастки.
Той самий Ер-Ріяд – це гігантський мегаполіс посеред пустелі. 90% його води залежать від одного вузла й 500-кілометрової труби. В умовах березневої спеки, яка вже сягає +35 °C, відсутність води протягом 48 годин призведе до колапсу каналізації й медицини.
Так, до прикладу, повідомлення про можливе забруднення акваторії через удари по іранських ядерних об'єктах (про що попереджав прем'єр Катару) вже спровокували паніку в Досі й Манамі. Ринок бутильованої води в регіоні підскочив у ціні в п'ять – сім разів за останній тиждень.
Ці загрози посилюють тиск на Вашингтон: ОАЕ й Катар уже офіційно закликали Трампа максимально скоротити терміни операції. Їхня інфраструктура виживання просто не розрахована на затяжну війну на виснаження. США екстрено перекинули додаткові системи C-RAM та Avenger для прикриття заводів (зокрема комплексу Джубайль у Саудівській Аравії), але проблема з масованими атаками Shahed залишається – ППО не може гарантувати 100% захисту для таких вразливих об'єктів.
Ми звикли міряти стабільність Близького Сходу барелями, але зараз її варто міряти літрами. Наступний етап війни – це не лише битва за нафтопроводи, а й битва за виживання міст. Якщо хоча б один великий завод типу Джубайля вийде з ладу на тиждень, ми побачимо найбільшу в історії гуманітарну евакуацію, яка змиє всі політичні домовленості між Трампом і монархами Затоки.
Джерело: Igor Semyvolos / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
