+12 Київ
Рік минув. Кардинально змінилася логіка Путіна. У лютому 2022-го всі його дії було спрямовано на захоплення України, на перемогу над нею, встановлення гегемонії РФ у Європі. Сьогодні він уже не може не відчувати, що ця мета недосяжна. Насправді те, що відбувається просто зараз, – перекладання відповідальності за "СВО" на Герасимова, концентрація сил для наступу, спроби прорвати нашу оборону ціною життів десятків тисяч "чмобиків", вербування зеків, яке відтерміновує чергову хвилю мобілізації, – це його остання спроба заволодіти ініціативою у війні (не лише на фронті).
Після того, як йому це не вдасться, свої дії він спрямує вже не на контроль над ситуацією, а на створення хаосу: у Росії, Україні, світі.
Усі свої дії він спрямує на затягування війни. Ітиметься вже не про перемогу, а про власне виживання. Поки триває війна – він живе і він має владу. Кінець війни означає і кінець Путіна. Тому він робитиме все, навіть нелогічні речі, щоб затягнути війну.
Він втягуватиме в неї якнайбільше росіян, лякатиме й шантажуватиме Захід, нав'язуватиме нам якісь переговори, намагатиметься втягнути у війну інші країни, трансформуючи її у світову. Але дороги до миру для нього вже немає. Вона ще є для Росії, але особисто для Путіна її вже закрито. І це треба розуміти. Особливо тим нашим союзникам, які ще сподіваються на переговори, хочуть і далі телефонувати йому, яким потрібен діалог тощо.
Джерело: Sergiy Garmash / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
