0 Київ
Зараз на розгляді Конституційного Суду України знаходиться низка проєктів законів щодо внесення змін до Конституції України.
Відповідно до ст. 159 Конституції України, будь-який законопроєкт щодо внесення змін до Конституції повинен отримати висновок Конституційного Суду щодо його відповідності вимогам ст. 157 і 158 цієї Конституції.
Я не буду давати аналіз суті поданих законопроєктів та знову повторюватись про можливі порушення їх процедури прийняття чи відповідність положенням Конституції України. Нехай народ та час дають свою оцінку.
Я про інше. Усі ми чули про "чвари" навколо законопроєкту про скасування депутатської недоторканності. Так от, суть непорозумінь між депутатами була в тому, що Конституційний Суд при аналізі проєкту закону вказав на певні проблеми, але визнав його (в цілому) таким, що відповідає вимогам ст. 157 і 158.
Напевно, Конституційний Суд припускав, що Верховна Рада розгляне відповідні зауваження та врахує їх. Проте Верховна Рада пішла іншим шляхом і, як на мене, започаткувала небезпечний прецедент, прийнявши проєкт про недоторканність у цілому, проігнорувавши відповідні зауваження.
І тут справа не в політиці чи кольорах прапорів. Я, як і все населення країни, прагну змін та світлого майбутнього. Справа в тому, що до набрання законопроєктом чинності його не можна оскаржити в Конституційному Суді, а після – він стає частиною Конституції. Та, скоріш за все, враховуючи рішення Конституційного Суду від 2008 року, яке стало підставою для скасування "Конституції Януковича", Конституційний Суд відмовить у розгляді відповідного подання щодо неконституційності будь-якого закону про внесення змін до Конституції.
Отже, існує ризик, що крок за кроком Конституція буде наповнюватися поправками, щодо яких у Конституційного Суду були окремі зауваження, і які після набрання чинності стануть самою Конституцією та тим еталоном, від якого Конституційний Суд має "відштовхуватися", приймаючи всі свої подальші рішення.
І що ж виходить? Якщо формально проєкт відповідає ст. 157 і 158 Конституції, він стає "недоторканним" та "новим еталоном", незважаючи на зауваження Конституційного Суду. І, як на мене, є два варіанти продовження цієї "історії". Або Конституційний Суд, враховуючи ігнорування Верховною Радою його зауважень, змінить власний підхід, або він із "конституційного контролера" має ризики перетворитися на вимушеного "мовчазного статиста".
Джерело: "ГОРДОН"
