Кілька слів до інтерв'ю Шмигаля. Вибачте, але продати Нью-Васюки ніяк не вийде. І це стосується не тільки заробітчан, а всіх

Кілька слів навздогін до інтерв'ю Дениса Шмигаля.

Перше. На моє глибоке переконання, українські заробітчани їдуть не тільки по умовну різницю зарплат в Україні та Польщі. Вони їдуть на Захід, зокрема, по загальний рівень життя й можливість закріпитися і здобути освіту для своїх дітей.

Як ви думаєте, зважаючи на всі чинники, як цей без перебільшення мільйонний прошарок відреагує на пропозицію покласти плитку і попрацювати озеленювачем за $200–300? Отож-то.

Друге. Може, вони повірять у твердження, що "зараз ми всі разом побудуємо нову країну для себе і наших дітей"? Ніколи в житті. Чому? Тому що приводу немає.

Третє. Може, вони повірять у державну програму кредитування та масово почнуть відкривати свій малий бізнес? Із десятиліттями негативного досвіду на цю тему й повною невизначеністю в усьому світі? Невже?

Четверте. На пропозицію попрацювати озеленювачем за той самий убогий прайс жителі прикордонних регіонів радше дадуть відповідь, що зеленка сама розквітне й безкоштовно. Це якщо хтось вважає, що "жерти захочуть – підуть працювати".

Не вийде Нью-Васюки продати, вибачте, ніяк не вийде. І вищевикладене стосується не тільки заробітчан, а всіх.

Джерело: Serhii Shcherbyna / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора