Якби опозиція делегувала на посаду голови комітету з питань свободи слова депутата з медійного середовища – пристрастей щодо Шуфрича не було б

В українському парламенті свобода слова остаточно стає заручницею української політики.

Призначення головою комітету з питань свободи слова Нестора Шуфрича (ОПЗЖ) при суттєвому загальному послабленні парламентського майданчика для захисту журналістів та медіа (бо інформполітика відходить до сфери іншого комітету) призведе до надзвичайної політизації теми свободи слова. Політизації, вигідної як ОПЗЖ (гарний майданчик для опозиційної риторики), так і "Слуги народу" – бо від критики щодо утисків прав журналістів та медіа можна буде легко відмахнутися. Мовляв, політик Нестор Шуфрич, який не має медійного бекграунду та який у своєму тривалому перебуванні в парламенті мав "прописку" лише в бюджетному комітеті, не захищає свободу слова, а піариться.

Звичайно, нинішня ситуація є і продовженням ставлення до свободи слова попередньої політичної коаліції Петра Порошенка. Коли профільний комітет був елементом влади і не виконував ні контрольної функції, ні ефективної захисної щодо журналістів та медіа.

Якби в Україні була сталою політична традиція поважати право опозиції контролювати владу в питаннях дотримання свободи слова, і опозиція при цьому делегувала на посаду голови комітету авторитетного депутата з медійного середовища – сьогодні не було б цих пристрастей щодо кандидатури Шуфрича.

За нинішніх обставин ОПЗЖ усе ж може продемонструвати готовність не політизувати тему свободи слова, а професійно захищати права журналістів та ЗМІ. І у складі фракції "Опоплатформи" є інша кандидатура, яка має досвід роботи в парламентському комітеті з питань свободи слова та здобула там нетоксичну репутацію. Це Юрій Павленко. Саме він разом з Ольгою Черваковою у попередній Верховній Раді завжди оперативно ставав на захист прав журналістів від нападів, на захист ЗМІ від утисків, не ділив медіа на "неправильних", не був толерантний до адмінресурсу в питанні українських ЗМІ.

Так, голова парламентського комітету по свободі слова – це погоджувальна рада, апарат, вплив. Але найперше, це обов'язок! Віддано захищати свободу слова і журналістів. Поки що ця посада тривалий час лишається в українському парламенті вакантною. І хто б не очолив комітет, реальним головою він стане лише зі здобуттям визнання "адвокат журналістів".

Джерело: Sergiy Tomilenko / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора