-2 Київ
Відомий історик-ленінознавець Анатолій Латишев, який упродовж усього життя займається біографією Ілліча, розповів, що нещодавно йому вдалося роздобути документи із секретного фонду Леніна і закритих архівів КДБ.
Серед тих страшних ленінських документів якраз особливо жорсткі накази були зі знищення співвітчизників. Наприклад, "спалити Баку повністю", "брати в тилу заручників, ставити їх попереду частин червоноармійців, що наступали, стріляти їм у спини", "посилати червоних головорізів у райони, де діяли "зелені", "вішати під виглядом "зелених" ("ми потім на них і звалимо") чиновників, багачів, попів, кулаків, поміщиків. Виплачувати вбивцям по 100 тисяч рублів".
Примітно, що гроші за "таємно повішеного" (перші "ленінські премії") були єдиними преміальними в країні. А на Кавказ Ленін періодично відправляв телеграми наступного змісту: "Переріжемо всіх".
Пройшло сто років, світ змінився – але нітрохи не змінилася жорстока, брехлива, антилюдяна система управління Росією, започаткована кривавим "вождем пролетаріату".
4 березня 2014 року президент Росії Володимир Путін заявив, що скористається своїм правом уведення військ в Україну тільки в крайньому випадку. Як повідомляв тоді федеральний телеканал "Россия", Путін зазначив, що таким випадком може стати необхідність захистити українських громадян. "І нехай хтось з українських військових спробує стріляти у своїх людей, російські військові стоятимуть позаду людей, не спереду, а ззаду", – зазначив Путін.
Після анексії Криму він сказав, що Крим знаходиться у занепаді, і процитував нібито місцевих мешканців, які казали, що "шахтарі приїжджали, їм усе одно, вони махнуть там півсклянки – і на пляж". Уже тоді мешканці Донбасу мали б задуматися над тим, як ставиться до них Путін. Але висновків, на жаль, зроблено не було...
Через сто років за ленінськими інструкціями діють на сході України бойовики "ЛНР-ДНР". Вони ведуть бої, розташовуючи "Гради" поблизу житлових будинків, шкіл та лікарень. Ведуть обстріли житлових кварталів українськіх міст, у результаті чого страждають звичайні люди, які не хотіли цієї війни, не чекали "порятунку з Росії".
Мої краяни спокійно жили в українському Луганську, працювали, народжували дітей. Тепер вони потерпають від нестачі води, у них немає роботи і ліків, але на все те Путіну начхати.
Радянській системі влади все одно, якась там окрема людина буде жити чи помре від голоду і холоду, навіть якщо цих людей мільйони. Для пострадянських функціонерів люди не мають ніякого значення.
Джерело: Дмитро Снєгирьов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
