Дуже коротко про ситуацію із введенням санкцій проти каналів Медведчука/Козака з інформаційного погляду.
По-перше, основний дохід бізнесу Медведчука/Козака отримують у РФ або від співпраці з РФ. Як ми знаємо, у нього там є і родовища вуглеводнів, і переробні заводи. В Україні Медведчуку за президентства Порошенка дозволили зайти на ринок газу, заправки Glusco почали рости як гриби після дощу.
Після введення проти Медведчука міжнародних санкцій десятки його компаній було переписано на Козака і ще якусь частину – на дружину.
Телеканали записали на Козака. Водночас прибуток, з якого фінансують канали (нагадаю, що реклами там, за даними моніторингу телебачення, практично немає), приходить із Росії або навіть, як кажуть офіційні особи, від торгівлі з окупованими територіями. Треба зазначити, що утримання одного інформаційного каналу стартує від $6 млн на рік.
А, наприклад, у французькому законі про протидію дезінформації такі ЗМІ, які фінансують із бізнесу з іншого боку, прирівнюють до іноземних ЗМІ. І для них умови введення блокувань набагато жорсткіші.
Ну а в тому, що редакційна політика цих каналів протягом останніх кількох років – це компіляція російської пропаганди, дезінформації та маніпуляцій, може переконатися кожен їхній глядач. Чи завдавали вони шкоди інтересам України? Так, завдавали.
Звичайно, мені б хотілося побачити всі деталі розслідування тимчасової слідчої комісії, списки рахунків, суми фінансових операцій – і в цьому недопрацювання влади. Але треба зазначити, що сміливості президентові Зеленському та членам РНБО, які проголосували за накладення санкцій, не позичати – це оголошення відкритої інформаційної війни Путіну. На що за всю свою каденцію так і не зважився Порошенко. І, сподіваюся, у судах, куди напевно подадуть позови юристи Козака/Медведчука, всі необхідні аргументи нададуть.
Джерело: "ГОРДОН"