+6 Київ
Сьогодні День працівників ракетно-космічної галузі й Міжнародний день авіації та космонавтики. Будуть офіційні привітання з переліком "великих досягнень". Але для бравади і патетики сьогодні немає підстав.
Я мав честь бути причетним до розробки ракетних технологій для оборонної сфери. У найкоротший строк, у неймовірно складних умовах за мінімального фінансування українські вчені, конструктори та виробничники змогли створити ракетні комплекси, які перевершують російські аналоги за якістю й ефективності і можуть надійно на суші та на морі захистити країну й нанести значні втрати ворогу.
Разом із тим фінансування національної ракетної програми останні два роки відбувається лише під тиском громадськості – уривками і не системно. З урахуванням проваленого в минулому році державного оборонного замовлення незрозуміло, що буде з подальшим фінансуванням стратегічних оборонних програм. Особливої актуальності це питання набуває в умовах загострення ситуації на Донбасі і стягування Росією своїх військ до наших кордонів.
Україна отримала достатньо потужний фундамент авіаційної та ракетно-космічної галузі у спадок із радянських часів, але він знаходиться в надзвичайно важкому стані. Так, сьогодні відбуваються успішні спільні проєкти з NASA, із Європейським космічним агентством (ESA), SpaceX тощо. Але це незначні залишки нашого реального потенціалу, який використовується фрагментарно і швидко руйнується. Це ж стосується не тільки підприємств Державного космічного агентства, а й провідних підприємств авіаційної галузі, зокрема ДП "Антонов". Україна побудувала "Руслан", "Мрію", але, на жаль, ці технології – не сьогодення, а здобутки вчорашнього дня, які вже неймовірно важко відновити.
Сьогодні ж влада замість підтримки і забезпечення розвитку ракетно-космічної та авіаційної галузі більше займається піаром на кшталт запуску розрекламованого українського супутника. Це навіть не вчорашні, а позавчорашні технології зондування з роздільною здатністю вісім метрів, які вже нікому не потрібні й не матимуть сфери застосування та попиту. Адже сьогодні роздільна здатність супутників вимірюється вже не метрами, а сантиметрами! Тобто виключно для Зе-піару витрачаються колосальні бюджетні ресурси, що викликає, м'яко кажучи, здивування у фахівців і експертів.
У XXI столітті, якщо не розвиваєш наукоємні галузі – прирікаєш майбутнє своєї країни на периферію світових досягнень. Це означає свідомо обрати Україні роль сировинного придатка для більш успішних країн, керівництво яких має стратегічне бачення розвитку своїх держав і розуміння сучасних світових процесів та тенденцій.
Для розвитку авіаційної та ракетно-космічної галузі потрібен не піар, а системний підхід, планові державні замовлення і наполеглива професійна робота.
В Україні є найкращі фахівці, наукові школи і необхідні ресурси для того, щоб наша держава посіла гідне місце серед провідних космічних держав світу.
Хочу привітати із професійним святом всіх тих, хто на своїх плечах продовжує утримувати і зберігати нашу стратегічну ракетну й аерокосмічну промисловість. Сподіваюся, що держава повернеться обличчям до цих ключових для розвитку і захисту України питань.
Джерело: Олександр Турчинов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
