-1 Київ
Американське видання The Washington Times "викрило" Україну в постачанні двигунів для китайських військових літаків.
Цікаво, що рівно рік тому, у серпні 2017-го, американське видання The New York Times також "викривало" Україну в постачаннях двигунів РД-250 для будівництва міжконтинентальних балістичних ракет КНДР. Водночас тоді інформаційна операція американських журналістів (можна здогадуватися, де писали її сценарій) стала блискучим прикладом маніпуляцій: журналісти Вільям Броад і Девід Сенгер послалися на доповідь Майкла Еллемана, дослідника Міжнародного інституту стратегічних досліджень (Великобританія).
Тоді як сам собою Еллеман (із 1995-го до 2001 року очолював програму спільного зменшення загрози в Росії, тобто це досить авторитетне джерело) зазначав, що двигуни в Північну Корею могли потрапити з чотирьох підприємств, які раніше були розміщені на території Радянського Союзу, одне з них – український завод "Південмаш", а також російський "Енергомаш", і ракети типу "Циклон", які на початку двотисячних закупила Росія в української сторони, із точно такими двигунами.
Однак американські журналісти вказали у своїй статті тільки українську сторону. Потім стало відомо, що РФ протягом тривалих років забезпечує КНДР запчастинами, паливом, ученими-ядерниками, як цілком могла постачати і двигуни РД-250, зняті з наявних у Росії ракет. До речі, сам Еллеман тоді поспішив спростувати матеріали The New York Times, сказавши водночас: "Я не стверджував, що український уряд причетний до ймовірного передавання ракетних двигунів Північній Кореї".
Однак інформпростором уже щосили носилася теза: "Україна продає КНДР двигуни для балістичних ракет!" РосЗМІ до її розгону доклали, зрозуміло, особливих зусиль.
Так і цього разу. Зараз американська газета закликає президента США покарати нашу країну за те, що ми постачаємо двигуни для потреб китайських ВПС – навчально-бойових літаків Hongdu L-15 (JL-10).
Водночас американські журналісти не уточнюють трьох найважливіших моментів:
- Домовленостей про участь українських оборонників у китайському проекті Hongdu L-15 було досягнуто ще у 2000 році (18 років тому). А у 2010 році (8 років тому) китайці випустили перший літак і замовили в українського підприємства "Мотор Січ" двигуни з форсажною камерою АІ-222-25Ф. Тобто йдеться про співпрацю за проектом, історію якого обчислюють уже практично десятиліттями.
- Після 2014 року і початку агресії РФ для України відмова від співпраці з росіянами в "оборонці" була сама собою зрозумілою. А отже, на перше місце вийшов пошук нових партнерів. Після виходу з російського ринку "Мотор Січ" почала виходити на нові майданчики, серед іншого й на китайський – зокрема, із цією метою і було випущено новітню модифікацію авіадвигуна АІ-222, без російського комплектовання. Водночас, як відомо, Китай не є ні під якими ембарго та міжнародними санкціями у плані військово-технічного співробітництва.
- Мабуть, найголовніше. Якщо Україна відмовляється від постачань двигунів у Китай, Росія відразу ж займе цю нішу, постачаючи крадені в України двигуни АІ-222 (випускають у РФ без ліцензії). Український виробник зазначає стосовно цього: "РФ використовує виготовлені з порушенням ліцензійних умов двигуни АІ-222 для установлення на навчально-бойові літаки Як-130 і постійно робить спроби організувати постачання зазначених двигунів у Китай замість української продукції".
Отже, спроба дискредитувати постачання авіадвигунів у Китай – це ніяк не удар по військовій потужності Китаю. Це удар по українській "оборонці" на користь "оборонки" Росії.
Бо кому і для чого потрібні публікації, подібні до поширюваних The Washington Times, – можна сміливо здогадуватися.
Докладніше – у розслідуванні групи "Інформаційний спротив".
Джерело: Дмитрий Тымчук / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
