+14 Київ
Одна доба без запобіжного заходу. Що далі?
Перший раунд політичної гри "арешт Порошенка" виграв Порошенко. Проте далі "карнавал" буде замінений рутиною, яка буде помножена на високий рівень тривожності в суспільстві та поступовий вихід цього самого суспільства з політичної апатії.
Звичайно, ні про які майдани мова наразі не йде, і це прекрасно розуміють усі сторони конфлікту. Але вихід з апатії – це не обов'язково Майдан. Тож давайте спробуємо розібратися, що буде відбуватися в найближчі тижні у справі Порошенка.
Передумови і стартові позиції
1. Влада після невдалої спроби вручити повістку Порошенку наприкінці 2021 року зосередила весь свій інформаційний удар на двох темах: Порошенко злякався і втік; Порошенко – "подєльнік" Медведчука. Перша тема була вчора знищена, і в цьому питанні Порошенко обіграв усіх. Щодо теми Медведчука, то вона, у принципі, не знизила рівень підтримки Порошенка. Тема настільки недотягнута в інформпросторі (про правдивість чи брехливість, на жаль, узагалі не доводиться говорити), що вона просто поки що не працює. Є ситуація, яку можна описати терміном "слово на слово" без будь-якої доказової бази та інформаційної підтримки цієї самої доказової бази.
2. Влада виходить із позиції, що новорічне турне Порошенка по країнах Заходу провалене, і його ніхто активно підтримувати не буде. У цьому, очевидно, є велика доля правди, але ключовими тут будуть не стільки фактори підтримки/непідтримки Порошенка, скільки те, із якими ініціативами по деескалації конфлікту із РФ буде виходити Зеленський. Поки про ці ініціативи ми нічого не знаємо. Тому заява ЄС про скликання позачергової сесії Ради саме з безпекових питань – це, очевидно, спроба зіграти на випередження та завдати контрудару. Гра, з однієї сторони, дуже ризикована, але, з іншої, довгоочікувана великою частиною суспільства, яка хоче отримати хоч якісь орієнтири. Зараз склалася така ситуація, що велика частина суспільства чекає на когось, хто візьме нас за ручку і переведе через дорогу, як малих дітей. Власне, традиційно ми чекаємо на диво. Але є й достатньо велика частина суспільства, яка хоче почути: ми будемо захищатися не лише на словах. І, власне, цю частину буде акумулювати Порошенко. Щодо першої частини, то ці люди все ще з надією дивляться на Зеленського.
3. Щодо ресурсів, то єдиний можливий варіант для політичної нейтралізації Порошенка – арешт. Інші варіанти, у тому числі й домашній арешт, узагалі не вирішують жодного з питань влади: бізнес працює, канали працюють, арешт майна не стосується задекларованої готівки. Іншими словами, для вирішення поставлених задач владі як мінімум потрібно закривати телеканали, що в цей момент виглядає малоймовірно. Домашній арешт за цих умов не зменшує інформаційної присутності Порошенка в інформаційному просторі взагалі. Тому будь-які варіанти, крім арешту, не вирішують задачу політичної нейтралізації Порошенка.
4. "У час, коли ворог стоїть біля воріт, не можна воювати всередині" – саме цю тему проґавив Офіс президента. Спроба влади у відповідь сказати, що немає ніяких політичних переслідувань, а є виключно кримінальне провадження, є доволі слабкою.
Наслідки та ризики
1. Нинішня ситуація призведе до певного росту рейтингу Порошенка та ЄС (поки складно спрогнозувати, але можна допустити ріст у районі 2–3% по місяцю). На рейтинги Зеленського ця історія особливо не вплине.
2. Порошенко та ЄС будуть пробувати качати історію "Ми єдина опозиція", але в нинішній ситуації навряд чи їм вдасться це здійснити в середньостроковій перспективі (занадто великий антирейтинг). Проте невміння переступити через самих себе всіх лідерів опозиції може ще зіграти з ними злий жарт: поки Порошенко випереджає їх на крок.
3. У країні буде збільшуватися поляризація суспільства. Зараз ми почали виходити із суспільно-політичної апатії, яка тривала весь минулий рік. І можна з великою долею ймовірності говорити про зростання настроїв "усе задовбало", причому незалежно від політичних поглядів (ці настрої будуть і у прихильників Зеленського, тільки вони будуть каналізувати свій негатив на противників президента).
4. У нас домінуватимуть три різновекторні тенденції: бажання захищатися і посилювати державу, бажання пересидіти проблемний період десь так, щоб ніхто не знайшов, і бажання піти на всі поступки РФ. Власне, від домінування однієї із цих трьох тенденцій буде залежати майбутнє України.
І останнє. На жаль, ми не можемо не пам'ятати: хід історії змінюють не лише герої. Але й зрадники. У всій цій історії переможе той, у кого буде менше продажних людей у команді.
Джерело: Vadym Denysenko / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
