0 Київ
Саміт миру. Підсумки.
Зрозуміло, що саміт мав завищені очікування з точки зору результатів. Я теж про це казав. Але назвати саміт провалом і невдачею... У мене питання до цих критиків, у якій країні вони жили останні місяці? Тож для того, щоб оцінити саміт, треба нагадати шість місяців до травня 2024-го:
1. За останні пів року ми не отримували жодної допомоги від США і просто мізер від інших країн. І прийнята нещодавно допомога досі їде невеликими партіями.
2. Путін відверто тріумфував. Китай включився по повній. І під цей саміт теж активно працював проти нас.
3. Західна преса рясніла аналітикою нашої поразки, катастрофи й тому подібне. Нам звідусіль пророкували поразку.
4. Більшість країн почала займати нейтральну позицію й виступати за переговори. Віра в наш успіх дуже-дуже ослабла.
5. Утома від війни серед союзників серйозно замаячила, як колись давно у 2015 році.
На такому фоні вам не здається, що 78 країн, які підписали декларацію, де ще раз підкреслено повагу до територіальної цілісності й суверенітету, – це успіх? Так, саміт показав, що "союз ображених і не уважених" із країн Глобального Півдня, Китаю, Індії й Росії – досить сильний. Але саміт довів, що і наш союз із країнами Заходу й великою кількістю інших – теж не слабкий. Наші союзники не бачать підстав і причин включати задню і зберігають віру в наші шанси відбити путінську агресію.
Саміт не дав нам того, що і не мав дати. Але дав те, що дуже було потрібно на цьому етапі. Усі інші розмови про мир раніше ніж наприкінці листопада – грудня вважаю беззмістовними.
Джерело: Політика Андрусіва / Telegram
Опубліковано з особистого дозволу автора
