Про що б сьогодні публічно не заявили Трамп і Путін, це буде лише частина правди. Тому не поспішайте після вечірніх новин шукати заспокійливе або навпаки – впадати в ейфорію.
У кожної зі сторін є бажання отримати велику й маленьку "перемогу", і вони будуть продавати саме це. Підготовка до "зради" в Україні вже розпочалася, зокрема щодо потенційного доступу Росії до порту Одеси. Вкид, який уже спричинив великий інформаційний ажіотаж. З якого переляку Одеса тут? Так само поки не зрозуміло, як ми можемо повернути під контроль Енергодар, де знаходиться ЗАЕС.
Інформаційні трактування телефонного контакту також будуть досить хаотичні. І кожна зі сторін гратиме на свою аудиторію. Це зрозуміло.
Важливо буде відслідкувати не слова, а наступні дії. Останні дні й тижні росіяни й американці грали в піддавки – роблячи "приємне" одне одному, проте це все те, що абсолютно ніяк не впливало на задобрення жодної зі сторін. Це були реверанси задля самої можливості офіційного контакту. Бо цей контакт потрібен і Трампу, і Путіну, для кожного зі своїм порядком денним.
Теоретично в Росії і США немає спільного ворога, щоб знайти точки дотику, щоб злитися в екзистенційному пориві стати повноцінними союзниками. Теоретично об'єктом для спільного "походу на ви" може бути Європа й Україна як її складова. Але це більше бажання Москви, а не Вашингтона, який визначив своїм головним конкурентом Китай.
Тому підсумовуючи. Для нас найкращим сценарієм було б очевидне: щоб Трамп повторив із Путіним "бесіду в Овальному кабінеті 28 лютого". Що ж, чекаємо.
Джерело: Viktor Shlinchak / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора