У битві двох самців хтось має відступити. Ця амбіція, якщо її відчує Трамп, може зіграти з Путіним злий жарт

Учора Путін виступав на "Валдаї".

Промова плюс відповіді тривала близько трьох годин. У них – гра слів, пересмикування фактів і всі традиційні натяки Європі, що він вважає її лідерів нікчемними лузерами.

Після провалу бліцкригу у 2022 році Путін, на жаль, зібрав усе, що міг, докупи: систематизував армію, переформатував економіку, значно посилив зовнішні агентурні мережі. Станом на кінець 2024 року його армія вже не виглядає комічною, а несе реальні загрози для подальших завоювань. Централізована система виробництва озброєнь (так, проблеми є, але вони досі менші, ніж у Європі, яка останні десятиліття трощила свій військовий потенціал). На наступний бюджетний рік витрати на війну зростуть ще більше. Попри ризики обвалу економіки і обвал на ринку нерухомості, який ми почали спостерігати на днях.

Кремлем рухає елементарний інстинкт самозбереження: треба надувати щоки до останнього, поки у РФ все ще є сили і поки вороги паралізовані страхом ядерної війни. Внутрішні проблеми Путіна хвилюють мало – цементування світогляду росіян відбулося ще задовго до вторгнення, а відтак Кремлю нічого не заважає сконцентруватися над єдиним – працювати над формулою "більше Росія ніколи не буде приниженою". Типова поведінка гопника з підворітні, який щодня сам себе "заводить" і сам себе підʼюджує.

Путін перестав узагалі реагувати на дійсність, яка не вміщається в його голові. Тому всі шольци-макрони-орбани для нього – це придорожна пилюка. Бо пристрашені й малоефективні.

Він хоче другої Ялти. Де сяде із Трампом і укладе угоду, що має право керувати цими "дрібними європейцями". Найцікавіше, що тут їхня позиція із Трампом збігається. Принаймні в оцінках спроможності Європи.

Але Путін досі не впевнений, чи піде на угоду Трамп. І це головна інтрига, яка не дає йому остаточного відчуття переломного моменту. Моменту, що він уже виграв.

Бо в битві двох самців хтось має відступити. І ця амбіція, якщо її відчує Трамп, може зіграти з Путіним злий жарт – переможцем у війні нарцисів і егоцентристів має стати один. Який і збере всі нагороди.

Ось чому я не дуже вірю у швидке завершення війни. Бо після 5 листопада наша війна стала маркером лідерства у світі. Де домовитися посередині ще важче, ніж це було за президентства Байдена.

І тут дійсно переможе сильніший.

Джерело: Viktor Shlinchak / Facebook

Опубліковано з особистого дозволу автора