Валдай російський диктатор Путін обрав як місцем улюбленої резиденції для себе і своєї родини, так і місцем головного російського геополітичного форуму.
Раніше на "Валдай" їздили й українські політологи та агенти різного штибу. Останні роки пристойні люди цей форум оминають, але нині, після саміту БРІКС, Путін знову зібрав поблизу дому конференцію "поговорити про майбутнє світу".
Його годинна промова напевно мала б стати предметом вивчення психіатрів для уточнення діагнозу. Проте за нинішніх умов її варто проаналізувати, адже в ній – основні "хотєлки" диктатора для майбутньої розмови про мир на континенті.
Тут Путін знову чітко продемонстрував, що Україну він жодним суб'єктом не бачить і вважає її суто інструментом у руках Заходу. Цей самий Захід він назвав "меншістю", яка прагне світової гегемонії, і приписав Росії роль зупинити "тих, хто рветься до світового панування"…
Амбіція російського карлика – ні мало ні багато змінити світ, і збирається він це робити наступні 20 років. Очевидно, ідеться про багатополярний світ із відмовою від концепції "єдиного світового поліцейського", роль якого після розвалу Союзу виконували США.
Не обійшлося й без натяку щодо можливості застосування ядерної зброї й попередження, що нинішня траєкторія руху Заходу – це "шлях до катастрофи" з прозорим натяком на третю світову…
Коротше, публічно робив усе можливе, аби максимально підвищити ставки перед розмовою з новообраним американським президентом Дональдом Трампом. Очевидно, що без такої розмови жоден мирний план Трампа не спрацює. Очевидно, що така розмова не відбудеться до 20 січня.
І ще більш очевидно, що Путін дуже її хоче: сісти за стіл із лідером найсильнішої країни світу зі своїми умовами.
Щоправда, для Трампа подібні лекції із застарілої геополітики виглядають не більше, аніж струсом повітря.
Трамп – бізнесмен. Він мислить іншими категоріями. І, як видається, навряд чи готовий сприймати такі заявки на один із полюсів світового впливу від країни, економіка якої менша за економіку Італії чи Бразилії.
І навіть якщо в чомусь погодитися з логікою кремлівського диктатора про "країни-інструменти" в руках інших держав, то Росія для Трампа точно виглядає як інструмент для просування інтересів Китаю.
Проте з Путіним він поговорить. Найкривавішою війною після Другої світової Путін виклянчив цю розмову. І від неї, від цієї однієї розмови, залежатиме до біса багато.
Джерело: Вікторія Сюмар / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора