-3 Київ
Про "мирні перемовини", яких не буде.
На днях в ефірі з Богданом Буткевичем ми майже посперечалися. Версія Богдана – нас до кінця весни підштовхнуть до перемовин, українська влада на це погодиться, США запишуть "закінчення конфлікту" у свій актив – і світ видихне. Що потім буде з Україною – окрема тема…
Я так не думаю. Я практично впевнений, що історія з "переговорами" – це пастка для України. Яку російські ідеологи почали вибудовувати ще минулого року. Ще восени 2023-го Путін розповідав, що війна мала б закінчитися, однак українці не хочуть перемовин і навіть заборонили їх проводити Зеленському.
Усе це – аби вкинути тезу, що, мовляв, Росія пропонує мир. І ця теза (треба віддати належне роспропаганді) дійсно широко зайшла в народні й не тільки маси (пересвідчився на Мюнхенській безпековій конференції). Щоправда, "мир" за теорією Путіна означав би нашу, українську капітуляцію, але ж то вже нюанси для публіки, яка "хоче закінчити війну будь-яким чином". Ну, щоб потім продовжувати жити, як до 2022 року. Думаю, саме на цій "спецоперації ФСБ" будуть побудовані й інші заклики до миру. Від папи, Ердогана, Сі та інших. Тих, кого у принципі задовольняє заморожений на десятки років конфлікт. Але це вони так думають, що зупинка воєнних дій їм на руку. Бо у Кремлі, переконаний, мають абсолютно іншу стратегію.
І тактична ціль – приспати тих, хто дає Україні зброю. І використати гарні слова вищезгаданих діячів як механізм зупинки Україні будь-якої допомоги. Бо навіщо ж допомагати, якщо все йде до "миру"? Перечитуючи російські доктринальні документи, аналізуючи виступи й меседжі з Кремля, можна зробити припущення, що Росія акумулює всі сили, аби перед президентськими виборами у США переломити суспільну думку, що вона вже перемогла. Що опиратися немає сенсу. Що новий очільник Білого дому вже на наступний день після інавгурації має оголосити про перемовини з Путіним. Йому потрібне майбутнє, щоб повернутися в радянське минуле, де він мав частину світу, на яку впливав.
Тому зараз Росія давитиме в першу чергу психологічно. Але й не виключено, що протягом наступних 10 місяців паралельно намагатиметься ще більше закріпитися на фронті. І тут важливо і для нас – коли ми чуємо про якісь гіпотетичні переговори – тримати голову тверезою. Хоч, переконаний, ФСБ буде намагатися вийти з тезою "про мир" і в наше інформаційне поле.
Цей рік – найважливіший, треба вистояти.
Джерело: Viktor Shlinchak / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
