+16 Київ
Чесно, не бачу жодної проблеми, що зустріч між Байденом і Зеленським знову перенесли.
Знаєте чому? Тому що вперше за багато часу у мене немає жодних очікувань від зустрічі двох президентів. Не чекаю від неї жодних реальних результатів. Від слова взагалі.
Чому? Усе просто... Перед тим, як щось отримати від американців (зброю, гроші, політичний статус), Зеленському потрібно було щось дати Байдену.
Цей алгоритм чітко розуміли Кучма, Ющенко, Янукович, Порошенко. Саме тому вони завжди їхали у Вашингтон або з дарами, або з виконаним домашнім завданням.
А цього разу Зеленському немає що везти Байдену. Дарів немає, домашнє завдання, яке перед нами ставили американці на початку літа, не виконали.
Закон про СБУ не ухвалений, реальної боротьби з корупцією не почали, реформу корпоративного управління не те що не врятували – монобільшість її добила.
Неформальне прохання американців "привезти голову Коломойського", проти якого у США активно йдуть судові процеси, проігнорували.
Навіть не так – усе гірше. Ми не просто нічого з цього не зробили. Зеленський у четвер захистив публічно Коломойського, виступивши у прайм-тайм на "1+1".
Подібної "демонстративної глухоти" на свої прохання американці не пробачають. Відповідно, якщо вони не отримають нічого від України, то й у відповідь нічого не дадуть...
Максимум, що отримає Україна, – традиційну ритуальну фоточку двох президентів у Білому домі. Усе...
Тому, друзі, "зрада" не в переносі дати. "Зрада" в тому, що Білому дому немає про що з нами говорити і домовлятися.
Вони розуміють, що з нинішньою владою говорити немає сенсу. Адже команда Зеленського систематично демонстративно не чує і не бачить прохання американців.
Саме тому американці вирішили, що ритуальне фото – це добре, але зараз є сенс починати говорити і домовлятися з тими, хто прийде після Зеленського. І саме пошуками альтернативи і веденням переговорів із ними американці активно займаються останні пів року. Але це трошки інша історія.
Джерело: Viktor Taran / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
