+6 Київ
Узагалі дивно проговорювати очевидне, але. Будь-яка війна на виснаження триває, допоки одна зі сторін здатна підтримувати боєздатність на тому ж рівні.
Себто тривати вічно вона може лише у випадку, якщо ресурсні запаси сторін не вичерпуються. Себто виробляється більше, ніж знищується й розходується.
По довгій низці напрямків у росіян зараз знищується й розходиться більше, ніж виробляється. І це видно й безсумнівно.
Це танки, бо інакше б в Україну не йшли Т-55 (бачили Хрущова молодим) і навіть Т-54 (бачили Сталіна живим).
Це ресурс стратегічних бомбардувальників. Це літаки радіолокаційної розвідки. Флот – окремо.
Це боєприпаси до арти, бо інакше не потрібні були б північнокорейські постачання. І це сама арта й ресурс її стволів. І ще багато чого.
Це все, що Росія не здатна поновити або не здатна поновити достатньо швидко в умовах бойових дій, бо втрачає швидше, ніж виробляє.
Це означає, що Кремль не здатний підтримувати агресію роками. За умови, що Україна збереже підтримку Заходу з його військово-промисловим комплексом, розвиватиме власне виробництво там, де для цього є відповідна база, а з Росії не будуть зняті санкції, що обмежують її можливості для експорту сірими схемами, – наступить той день, коли в нас буде, а в них не буде.
І от тоді можна буде починати говорити про мир. Повільно і з правильними умовами. А до цього якось рано.
Джерело: Victor Tregubov / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
