Метушня навколо "мирних планів Трампа"
Тиждень тому було велике збудження навколо колонки Бориса Джонсона (колишнього прем'єр-міністра Великобританії) в Daily Mail, яку багато хто сприйняв як "мирний план Трампа". Зараз – новий сплеск емоцій навколо статті Майка Помпео (колишній держсекретар США в часи президентства Трампа) і Девіда Урбана (керуючий директор лобістської компанії BGR Group) у Wall Street Journal, яка навіть має заголовок "Мирний план Трампа для України". Нагадаю, що раніше в американських ЗМІ були витоки про мирний план Трампа від його радників із питань національної безпеки, а також пропозиції від експертів Heritage Foundation (мозковий центр, близький до команди Трампа).
Усі ці плани помітно відрізняються між собою за змістом, іноді навіть суперечать один одному за конкретними пропозиціями. Відповідно, виникають запитання: що взагалі відбувається? Навіщо Трампу так багато різноманітних "мирних планів", які ще й суперечать один одному?
Найбільш просте і логічне пояснення цієї ситуації полягає в тому, що це не "мирні плани Трампа", а різні пропозиції Трампу щодо умов і способів завершення війни між Росією й Україною від різних політиків і груп впливу. Так що не варто поспішати з визначенням усіх цих публікацій як "мирного плану Трампа". Зі своїм власним мирним планом Трамп ще не визначився і, скоріше за все, визначатися буде лише після завершення президентських виборів у США. І саме інформаційна метушня із цими мирними пропозиціями також опосередковано підтверджує, що Трамп ще не визначився, як треба завершувати війну в Україні.
Різноманіття цих "мирних планів" і частота їх оприлюднення свідчить і про наявний попит (із боку Трампа), і про різні підходи до мирного врегулювання війни між Росією й Україною, і про високий рівень конкуренції на цю тему в команді й оточенні Трампа. Публічне оприлюднення цих пропозицій, мабуть, свідчить і про зондаж громадської думки, і про намагання посилити позиції у просуванні своїх миротворчих ідей. Одночасно це говорить і про бажання окремих авторів стати безпосереднім виконавцем своїх пропозицій, якщо Трамп ухвалить їхній план.
Наприклад, той самий Марк Помпео явно претендує на повернення в команду Трампа і на роль фахівця з української проблематики. Помпео побував в Україні й минулого року, і в лютому 2024 року, на запрошення фонду Віктора Пінчука виступив із публічними лекціями, але провів і закриті зустрічі з українськими політиками й керівництвом нашої держави.
Автори всіх цих публікацій про "мирні плани" висловлюють, безумовно, свої власні пропозиції, але по їхніх текстах помітно, що вони намагаються підлаштуватися під погляди та ідеї Дональда Трампа. І саме на це варто звертати увагу – у яких пропозиціях є налаштування на політичну і світоглядну хвилю Трампа. Наприклад, у Майка Помпео – це пропозиція про створення програми лендлізу для України на $500 млрд. Не впевнений, що Трамп погодиться на таку велику суму, але сама ідея лендлізу йде від Трампа. І нам слід це мати на увазі. Якщо Трамп стане президентом, то форма військової допомоги Україні майже напевно зміниться, і це буде лендліз. А саме надання військової допомоги Україні з високою вірогідністю буде прив'язане до нашої готовності до мирних переговорів із Росією.
Правда, і Борис Джонсон, і Майк Помпео намагаються переконати Трампа, що спочатку треба максимально посилити Україну і примусити Путіна до переговорів воєнним шляхом так, щоб умови переговорів визначав не кремлівський диктатор. Чи спрацюють ці аргументи? Це стане ясно лише після президентських виборів у США й лише в разі перемоги Трампа.
А щодо самих "мирних планів" – теж чекайте. Далі буде. Не здивуюся, якщо невдовзі ми побачимо черговий "мирний план Трампа".
Джерело: Владимир Фесенко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора