+17 Київ
У мене немає юридичної освіти, а є історична, тому в мене специфічний погляд на коріння цієї війни, і юристам він не подобається.
Я вважаю, що ця війна як злочин почала готуватися злочинцем – Росією – 24 серпня 1991 року о 17.56, тобто приблизно за хвилину після прийняття Акту проголошення незалежності України. Ще тоді Росія почала, якщо говорити юридичною мовою, готування до злочину – до знищення нашої незалежності. Метою злочину було повернення України під владу Москви.
Ще у 1991 році й десятиліттями поспіль Кремль шукав співучасників, засоби і знаряддя злочину. Спочатку вони хотіли вкрасти нашу незалежність політично – і фінансували проросійські партії, політиків, телеканали, корумпували нашу верхівку, прив'язували газовими угодами, погрожували – як на Тузлі. Потім вирішили, що політичними шляхами щось не виходить, і перейшли до відкритої агресії і – у результаті – до повномасштабного вторгнення.
Фактично, якщо шукати аналогії, то це схоже на поведінку сусіда, який вирішив віджати вашу квартиру і спочатку намагався корумпувати суди, щоб переписати квартиру на себе, потім почав гадити на килимок і підпалювати газети під дверима й потім уже не витримав і вломився в хату, розмахуючи газовим ТТ, із яким у руках і отримав п...зди прямо на порозі.
Але це все ще той самий злочин. У якого був задум, пошук інструментів і планування. І пособники. Багато пособників.
Тож коли сьогодні прокурори скеровують до суду обвинувальний акт стосовно Анатолія Шарія або на шконку відправляється черговий Пономарьов чи Богуслаєв, я кожного разу згадую, скільки їх ще на волі – тих, хто більше ніж 30 років допомагав Кремлю скоювати злочин. Усі ці Дубінські, Портнови, Гужви, Бойки й так далі. Ім'я їм – легіон, а має бути – табірний загін.
І буде. Бо так має бути.
Вони допомагали красти нашу незалежність.
Джерело: Юрій Гудименко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора
