От не щастить Медведчуку останнім часом. То канали заберуть, то трубу із соляркою, то плівки компрометувальні одна за одною йдуть. А вчора ще позначився проліт у 50-му мажоритарному окрузі на Донбасі, де будуть вибори до Ради 28 березня. Там від ОПЗЖ йшов генпродюсер "112-го каналу" Артем Марчевський.
Марчевський є лідером молодіжного віртуального крила ОПЗЖ. Чому віртуального? Тому що вся ця ситуація із санкціями проти Медведчука добре продемонструвала, що партія є віртуальною кулькою, яка спиралася на медійну бульбашку, за допомогою якої тримав виборців у тонусі. Немає бульбашки – немає влади.
І ось після закриття каналів Медведчук утратив головний інструмент впливу, без якого не може просунутися навіть на українській частині Донбасу, де в ОПЗЖ були непогані рейтинги. Хоча на місцевих виборах 25 жовтня ОПЗЖ навіть за наявності медійного кийка не вдалося підім'яти під себе місцеві органи влади.
Парашутисту Марчевському мало що світило на окрузі, де приблизно 60% виборців збираються голосувати за чинного мера Добропілля Андрія Аксьонова. Схоже, що Медведчук вирішив не ганьбитися і зістрибнути з теми, а як привід Марчевський написав жалісливий пост у Facebook про хворобу батьків.
Але є ще один варіант – дії газовиків у особі групи Бойка – Льовочкіна, які хоч формально і є частиною ОПЗЖ, але реально Медведчука ненавидять. Газовики традиційно конкурували з Медведчуком на проросійському електоральному полі й залізли в ОПЗЖ з огляду на прагматичні міркування.
Проблеми у Медведчука відкривають для Льовочкіна гарні перспективи самостійно підгорнути електоральне поле ОПЗЖ і різко посилити свої позиції. Тому не випадково, що Юрій Бойко в день оголошення санкцій на плюсах сяяв як новорічна гірлянда від радості. Адже і Льовочкін, і Бойко люблять, коли Медведчук страждає. Так що не можна відкидати, що газовики тупо перетягнули Марчевського на свою сторону. Ми з Віталієм Куликом одразу після оголошення санкцій говорили, що якщо санкції будуть кілька місяців, то інші телеканали почнуть перетягувати команди медведчуківських каналів до себе.
У будь-якому разі тенденції приємні для ока. Зливи останніх плівок Суркова – Медведчука засвідчують, що Медведчука потрібно дотиснути до кінця. І найкраще разом із Порошенком. Роблять це в ОП за допомогою Льовочкіна чи окремо – не має значення. Важливий результат.
Джерело: Юрій Романенко / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора