Розповів "Радіо Свобода" все, що думаю про статтю The New York Times про закупівлю зброї Україною.
Скажу чесно: я себе не дуже стримував. Це абсолютно під...рська стаття.
У ній кілька разів просували наратив: "Україна, мафіозно, зброя, корупція, погано".
Історію побудували на образі Пашинського, чия репутація ідеально підходить для такого накидування.
Коли я вам писав про яйця чи куртки Резнікова, я завжди вказував закупівельну та іншу ціну товару. Щоб ви самі могли порівняти і зробити висновок – то корупція чи ні. А The New York Times не спромоглася навести взагалі жодної (!) цифри і порівняння. Тільки: "Пашинський бу-бу-бу".
Цей нюанс мене збадьорив чисто по журналістських канонах.
Але і це не головне.
The New York Times спробувала дискредитувати наші закупівлі зброї у країнах, які не афішують поставки нам. Сцються, двожопляться, бояться заворушень серед своїх виборців – неважливо. Зрештою, їхня зброя йде до нас і захищає нас від смерті. Для захисту інтимних стосунків й існує приватний бізнес, щоб не підводити держави під юридичний монастир.
І тут х...йлись! "Посередництво мафіозі, зброя, бу-бу-бу".
Загалом ця історія мене напружила саме через те, що тут мова про потоки зброї, яка захищає мене від окупації і смерті. Ось так я й розповів американському радіо. Чекаю тепер, що мені викотять: "Наймит Пашинського".
А я з великим інтересом почекаю, поки НАБУ перевірить, хто і за якими цінами насправді імпортував снаряди в Україну.
І так – попереду ще круті новини про кошториси! Планетарного масштабу. Я не жартую.
Джерело: Юрій Ніколов / Facebook
Опубліковано з особистого дозволу автора