"Дядя, який кнопочку натиснув, може подивитися на усмішку, якої більше немає?" Галкін засудив керівництво РФ за ракетний обстріл Чернігова

Російський артист висловив співчуття жителям Чернігова й публічно засудив керівництво країни-агресора РФ за вбивство українців.

"Літо, серпень, вихідні, місто, центр, театр, діти, смерть. Дівчинка маленька усміхалася, жила, сподівалася, сміялася попри все. Ми не обираємо часу дитинства, ракети летять і летять, сирени виють, а дитинство триває, живе маленька людина на порозі нового великого життя, а цій маленькій тендітній людині дорослі дяді в медальках кажуть, мовляв, не буде в тебе цього великого життя, у нас інші плани, сьогодні твій останній день, "супутні втрати". Великий наш міністр сказав, що це так називається, каже, не ми вигадали. А він у нашій найбільшій країні відповідає за всі наші справи, які нас не стосуються. Супутні втрати", – написав Галкін.

Він проілюстрував пост колажем, створеним із фото, на яких зображено чернігівський драмтеатр до і після обстрілу, наголосивши, що не може опублікувати фото вбитої російськими окупантами шестирічної українки, оскільки це може завдати болю її рідним.

"Я не можу навіть показати фото дівчинки. Адже ця чиясь люба дівчинка. Її близькі випадково відкриють телефон, а з чужого телефона вона на них дивиться, а їм і так важко. Чому їхня дівчинка в тисячах чужих телефонів? Тому що вона тепер "супутня втрата". Супутня. Що за шлях такий, на якому такі втрати? Куди йдемо? Дяді міністру видніше, – додав Галкін. – А може, він теж не знає, що за шлях. Він так себе заспокоює. А дорослий дядя, який кнопочку натиснув, – він може подивитися на усмішку, якої більше немає? Чи він інтернетом не користується? Чи користується, але нікому не говорить, так спокійніше. А ще є окремі дорослі тітоньки з кішечками, люблячі матусі й бабусі з геранню на підвіконні, які зараз напишуть, що я не згадав дівчинки в Палестині, або ж пробурчать, що я розсварюю людей. Це заспокоює їх".

Галкін також висловився про драмтеатр, який зруйнували російські окупанти.

"Гарний театр, ще тримається після удару, я в ньому виступав колись, жартував, люди сміялися. Кожен театр – жива душа, я так відчуваю. Наче стіни, камінь, а жива душа. Стільки людей по землі ходить, на кнопочки натискає, а душі мертві. А цей театр має душу живу й житиме", – резюмував він.

Переглянути цей допис до Instagram

Допис, поширення Максим Галкін (@maxgalkinru)