+17 Київ
Сьогодні, 6 вересня, Михайлове чудо за новим церковним календарем. Історія свята
Фото: depositphotos.com
Православна церква України 6 вересня святкує чудо архістратига Михаїла в Хонах, або Михайлове чудо. До осені 2023 року віряни святкували його на 13 днів пізніше, 19 вересня.
Як повідомляє Православна церква України у Facebook, згадана подія сталася 17 століть тому на території Візантійської імперії.
"Там було знайдене джерело, яке прославилося дивовижними зціленнями. Одному язичнику, у якого єдина дочка була німою від народження, уві сні з'явився архістратиг Михаїл і сповістив, що вона отримає дар розмовляти, випивши води із цього чудотворного джерела. Так і сталося. Після цього вдячний за зцілення дочки чоловік увірував у Бога всім серцем, хрестився разом із родиною та побудував біля джерела храм на честь святого архангела Михаїла, – ідеться в публікації. – На 90-й рік від побудови цього храму прийшов до нього з Ієраполя 10-річний отрок на ім'я Архип. Він був ревним християнином і залишився служити там Богу, багато десятиліть піклуючись про спасіння людських душ. Архип навернув багатьох язичників до віри христової. Це озлобило деяких поган, і вони задумали знищити храм разом зі священником. Для цього викопали рів, який мав з'єднати в одне русло дві гірські річки, і направили їх течію на храм".
Архип не міг цьому перешкодити, але й покидати храм не планував, тому "старанно й сердечно молився".
"І коли дві річки вже злилися в єдиний бурхливий потік і понеслися на Михайлівський храм, несподівано видимим чином явився його небесний покровитель святий архістратиг божий Михаїл, ударив своїм списом у кам'яну гору і, зробивши в ній велику ущелину, скерував туди потік води. Храм залишився неушкодженим, вороги розбіглися, а те місце за звершене там чудо було назване Хони, тобто занурення, тому що там води занурилися в камінь", – розповіли в ПЦУ.
Кого завтра вітають в Україні
6 вересня в Україні святкують День адміністратора Центру надання адміністративних послуг (ЦНАП). Його встановили під час засідання Кабінету Міністрів України 2021 року.
Який завтра день у світі
6 вересня у світі визначено як День боротьби з прокрастинацією – схильністю до постійного відкладання навіть важливих і термінових справ на потім.
З 1 вересня 2023 року ПЦУ перейшла на новоюліанський церковний календар.
У ПЦУ пояснили, що нерухомі свята, пости, дні пам'яті святих будуть на 13 днів раніше. Наприклад, 8 (а не 21-го) вересня святкуватимуть Різдво Пресвятої Богородиці, 14 (а не 27-го) вересня – Воздвиження Хреста Господнього, 1 (а не 14-го) жовтня – Покрову Пресвятої Богородиці. З 15 листопада до 24 грудня триватиме Різдвяний піст, а Різдво святкуватимуть 25 грудня.
Юліанський календар розробили й упровадили 45 року до нашої ери за наказом римського імператора Юлія Цезаря. Однак через неточності до XVI століття фіксували значну різницю між календарними й фактичними днями сонячного рівнодення, від яких залежали деякі релігійні свята (наприклад, Великдень). У зв'язку із цим папа римський Григорій XIII 1582 року ввів нову систему літочислення, яка пізніше дістала назву григоріанський календар (він випереджає юліанський на 13 днів).
Григоріанський календар до початку XX століття вже використовувала більшість країн світу у світському житті, проте деякі церкви, зокрема православні, і далі користувалися юліанським календарем. 1923 року собор східних православних церков ухвалив рішення реформувати юліанський календар. Щоб не користуватися папським календарем, християни східного обряду розробили свій новий юліанський. Різниця між ними полягає в тому, що для компенсації розбіжності календарного й астрономічного року в новоюліанському "пропускають" сім діб на 900 років, у григоріанському – три доби на 400 років; до 28 лютого 2800 року дати в календарях повністю збігаються.
З початком російської агресії 2014 року в Україні активізували обговорення переходу з юліанського, яким і далі користується православна церква країни-агресора, на новоюліанський календар. Після повномасштабного вторгнення в лютому 2022 року цей процес прискорився: у січні 2023 року про перехід на новий стиль оголосив голова Української греко-католицької церкви Святослав (Шевчук); у травні аналогічне рішення ухвалив архієрейський собор ПЦУ (у липні його затвердив помісний собор церкви).
Обговорити цю тему у Facebook
