Військовослужбовиця Данілкіна про таксиста, який відмовився допомогти: Кажу: "Допоможете?" Відповідає: "Не мій обов'язок". Він бачить, що я без ноги

"Майже кожного дня я стикаюся з людьми, які розповідають свої перші досвіди контакту із суспільством. Мені кажуть: "Я їду у громадському транспорті з відкритими ногами, і всім було байдуже, я стояв усю дорогу". – "Я йду містом і ловлю погляди здорових хлопців, які внаглу дивляться на мене". – "Мені терміново потрібно було до шпиталю, я підійшов до BlaBlaCar і попросив узяти мене із собою, я бачив вільні місця, але мені відмовили, сказали, що треба було придбати квиток для відведених місць під людей з інвалідністю. Я пояснив ситуацію, але мене не хотіли чути", – поділилася історіями військовослужбовиця.

Данілкіна зізналася, що й сама одного разу зіткнулася з байдужістю з боку таксиста.

"Викликала таксі, ішла в шортах, тягнучи валізу з портфелем. Водій, бачивши мене у дзеркало, просто відкриває багажник, через декілька секунд виходить і стоїть. Кладу валізу в авто, кажу: "Ви навіть мені не допоможете?" Він закриває багажник і відповідає: "Це не мій обов'язок", – написала вона. – Реально? Ну, серйозно? Він бачить, що я тягну речі, не маючи ноги! Як можна не проявити хоч трішки вихованості?"

Вона додала, що не чекає від людей "розуміння і якогось певного відношення", але наголосила, що "бути людиною завжди потрібно".

Переглянути цей допис до Instagram

Допис, поширень Н Е З Л А М Н А Руся🦿 (@rusya_danilkina)