$41.39 €45.14
menu closed
menu open
weather +1 Київ
languages

Чим відрізняється бортний мед від пасічного

Чим відрізняється бортний мед від пасічного Бортний мед збирають зі стовбура живого дерева
Фото надала пресслужба Вишгородського історико-культурного заповідника

Добування меду – один із найдавніших промислів. І спочатку люди отримували його з бортів, пасіки з'явилися пізніше. Продукт, одержаний стародавнім методом, має свої переваги.

14 серпня в Україні вшановують релігійне свято – Медовий Спас. Це перший із трьох Спасів. За ним ідуть Яблучний і Горіховий. Назва свята походить від Христа Спасителя і дієслова "запасатися". Саме до цього дня збирали мед і вирушали до церкви, щоб освятити його.

В Україні налічують понад 400 тис. пасічників. У середньому на людину виробляють і споживають 1,1 кг меду, а на експорт щорічно йде від 38 до 60 тис. тонн. Про це виданню "ГОРДОН" розповіли в межах Національного проєкту "Бортництво Полісся: архаїчна традиція в сучасному вимірі". Проєкт реалізовують за підтримки Українського культурного фонду. Куратор – директорка Вишгородського історико-культурного заповідника, кандидатка історичних наук Влада Литовченко.

Центрами бджільництва є Рівненська і Житомирська області, де в селах понад 100 сімей займається розведенням бджіл і видобуванням меду. Це сучасніший метод одержання меду, але існує і давніший – бортництво. Це видобування дикого меду. Традиції понад 1500 років. Назва походить від слова "борть". Так називається вибита у стовбурі живого дерева камера, схожа на природне дупло, у якому селиться бджолиний рій.

Фото надано Яном Касьяном Фото надала пресслужба Вишгородського історико-культурного заповідника

Є шість відмінностей бортного меду від пасічного.

1. Бортний мед терпкіший, запашніший і насиченіший, ніж із вулика, оскільки він настояний на дикорослих квітах лісів і лугів. Борть чіпляють у лісових хащах на висоті від чотирьох до 15 метрів. Таке розташування сприяє особливому смаку меду, який збирають від першого цвітіння до пізніх квітів.

2. Бортний мед – дорогий і дефіцитний, оскільки його мало. Якщо з вулика бджоляр може взяти до 35 кілограмів меду за сезон, то з борті – п’ять – сім кілограмів, іноді до 10.

3. Дикий мед суттєво відрізняється за смаком меду бджіл із присадибних пасік, тому що в них часто використовують штучну вощину, яка містить парафін. Відповідно, певна частина потрапляє у продукт. У бортному меду медові стільники не відокремлюють від пергових, і мед зберігає властивості продуктів бджільництва.

4. Аромат і смак бортного меду складніший і цікавіший. У бортях бджоли самі повністю вибудовують стільники, завдяки чому в ньому міститься велика кількість корисних побічних продуктів бджільництва: перга, маточне молочко, речовини рослин, із яких збирали пилок, корисні елементи з воску і прополісу, нектар.

5. Ареал бортництва в Україні – Полісся. Цей край багатий на медоносні рослини, які відрізняються від рослин лісостепу і степу. Саме вони надають меду особливого поліського смаку. Мед, зібраний із місцевих рослин, незвичний для українського ринку, багатого пропозиціями меду з гречки, соняшнику, липи, акації або різнотрав'я.

Фото: EPA Фото надала пресслужба Вишгородського історико-культурного заповідника

6. Бортний мед не так просто купити. Його добувають у невеликій кількості, переважно для власного споживання або на подарунок. Літр бортного меду коштує від 250 грн, тоді як літр соняшникового можна придбати за 75 грн.

"Саме з бортного меду варили раніше міцні медові напої для свят і медовий квас, ситу (водний розчин меду) для щоденного вжитку. Продукти бортництва широко використовували в народній медицині, вони мають великі перспективи в сучасній фармакології", – розповіла провідна наукова співробітниця Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського НАНУ, кандидатка історичних наук Галина Бондаренко.

У 2018 році бортництво як традиційний промисел було занесено до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини.