Автори пісні "Ще не вмерла Україна", яка лягла в основу державного гімну України ("Ще не вмерла Україна"), – композитор Михайло Вербицький і етнограф, фольклорист, поет Павло Чубинський. На перший рядок вірша вплинув польський гімн "Марш Домбровського" (Jeszcze Polska nie zginęła). Цей гімн був популярним не лише в борців Польщі за незалежність, а й в усіх народів, які хотіли вийти з-під імперського гніту.
Вірш "Ще не вмерла Україна" Чубинський написав ще 1862 року. Уперше текст опублікували у львівському журналі "Мета" 1863 року.
Вербицький надихнувся текстом і поклав його на музику. Уперше він сам виконав композицію в залі духовної семінарії в Перемишлі (Польща)10 березня 1865 року на концерті до Дня пам'яті Тараса Шевченка. Саме тому 10 березня й обрали Днем державного гімну згодом. Кабінет Міністрів України затвердив це свято 2017 року.
Як згадував друг Чубинського, Леонід Білецький, поет написав текст за кілька годин.
"У пресі мені зустрічалася вказівка, що пісня "Ще не вмерла Україна" – народна. Я можу засвідчити, що це помилкова думка: вона дійсно складена Павлом Платоновичем при наступних обставинах. На одній із вечірок київської громади із сербами в тому будинку, де квартирував і Павло Платонович, співали хорову сербську пісню, зміст якої не пам'ятаю, але в ній були слова: "Серце біе і крев ліе за свою слободу" ("Серце б'ється і кров ллється за свою свободу". – "ГОРДОН"). Чубинському дуже сподобалася ця пісня. Він раптом зник, а через деякий час вийшов зі своєї кімнати з написаною ним композицією "Ще не вмерла Україна" на мотив сербської пісні. Тут же під керівництвом Павла Платоновича хор розучив цю нову пісню при загальній насназі, і вона пішла в хід. Таким чином, цю пісню Павло Платонович склав експромтом", – писав Білецький.
Пісня стала популярною серед українців і в українофільських колах свого часу. Це не залишилося непоміченим російською владою. Чубинського "за шкідливий вплив на уми простолюдинів" вислали на проживання до Архангельської губернії під наглядом поліції.
Композицію "Ще не вмерла Україна" виконували як гімн України ще 1917 року, але її офіційно не затвердили. 1939 року твір затвердили як гімн Карпатської України.
15 січня 1992 року музичну редакцію державного гімну затвердила Верховна Рада України. Це закріплено в Конституції України. 6 березня 2003 року Верховна Рада України ухвалила закон "Про державний гімн України", у якому прописали його текст. В основу ліг вірш Чубинського "Ще не вмерла Україна", але в такій редакції:
Ще не вмерла України і слава, і воля,
Ще нам, браття молодії, усміхнеться доля.
Згинуть наші воріженьки, як роса на сонці.
Запануємо і ми, браття, у своїй сторонці.
Приспів:
Душу й тіло ми положим за нашу свободу
І покажем, що ми, браття, козацького роду.