Згідно з повір'ями, людині, якій вдалося знайти рідкісну квітку, відкривалося нове бачення світу. Вона могла розуміти голоси птахів і звірів, набувала сили перемагати світове зло, зцілювати хворих, знаходити заховані скарби. Але щоб набути сили, потрібно було знати місце, де зацвіте рослина, і подолати нечисть, яка його охороняла.
Папороть, згідно з фольклором, цвіла лише одну мить. Знайти її міг лише молодик. За деякими легендами, неодмінно неодружений і єдиний син у сім'ї.
Квітка папороті символізувала енергію сонця, відродження життя, розквіт почуттів.
Із погляду ботаніки, цвітіння папороті – це міф. Ці рослини розмножуються спорами, розташованими на тильній стороні листя, і ніколи не цвітуть. Але зрідка трапляється так, що в папороті проростає інша квітка. Тоді візуально здається, що цвіте папороть.
Також іноді збоку деякі види папороті, а саме вужачка і гронянка, розростаються, і їхнє листя й гілки схожі на суцвіття. На листках іноді проростають спорангії, які схожі на квіти.
Папороть сімейства Osmundaceae – чистоуст королівський – поєднує спороносні та стерильні листя. Перші насправді схожі на квітку, що й могло наштовхнути людей, які побачили таку папороть, на думки про унікальне цвітіння.
За деякими версіями, під папороттю в народних переказах мають на увазі різні рослини, які ростуть на заболочених землях.