"Діти надзвичайно чутливі до настрою мами. Тому намагайтеся створювати стабільний емоційний клімат удома", – порадила психологиня.
Вона наголосила, що, якщо іноді важко опанувати себе, це не означає, що треба приховувати свої емоції. Але дитині важливо знати, що, навіть зважаючи на труднощі, мама є для неї "тихою гаванню".
Варто не забувати піклуватися про себе і, якщо важко впоратися з емоціями, краще звернутися по психологічну підтримку.
Потрібно забезпечувати дитині контакт із батьком. Якщо є можливість, потрібно підтримувати телефонний зв'язок, писати повідомлення, надсилати фото й відео.
"Говоріть про тата в позитивному ключі, згадуйте хороші моменти з ним. Усе це допоможе дитині відчувати, що, хоч батько й далеко, усе одно є частиною її життя. Це формує емоційний зв'язок, який дуже важливий для дитини", – пояснила спеціалістка.
Важливо також говорити про цінності, які уособлює батько: відвагу, чесність, рішучість. Підкреслювати ці якості потрібно через прості приклади з повсякденного життя або через те, як батько захищає країну. Це допоможе дитині відчути, що вона також може взяти на себе частину цих цінностей і втілити їх у своєму житті.
Потрібно демонструвати власну силу й силу команди. Важливо, щоб дитина відчувала, що ваша сім'я – це команда, яка разом зможе впоратися з будь-якими викликами. Можна залучати дітей до розв'язання простих щоденних питань, започатковувати ритуали чи обговорення, які підтримують єдність і відповідальність кожного члена маленької сімейної команди.
Діти переживають втрату батьківської присутності по-своєму, і їм важливо мати інструменти для роботи зі своїми емоціями. Потрібно пояснювати дитині, що відчуття туги чи страху – це нормальна реакція. Можна вести щоденник емоцій або говорити про почуття через малюнки, які потім обговорювати разом.
"Головне – зберігайте віру в себе. Ви не просто мама й тато. Ви – той світ, який підтримує вашу родину. І ви робите це неймовірно, хай що б вам там здавалося!" – зазначила психологиня.