Як правильно цивільним говорити з військовими. Поради психологині

Як правильно цивільним говорити з військовими. Поради психологині Військовий має відчувати зв'язок зі своєю сім'єю, попри відстань
Фото: depositphotos.com
У багатьох українців зараз хтось із членів родини перебуває на фронті. У зв'язку із цим виникає питання, як спілкуватися, що говорити людині, яка потрапила в найгарячіші точки бойових дій, щоб не дратувати, а заспокоїти й не змусити нервувати. Про це розповіла методистка програми "Незламна мама" Ольга Коптєва. Інформацією з виданням "ГОРДОН" поділилася пресслужба проєкту.

Не запитуйте про війну

На це є дві причини. Перша – самі військові просять не запитувати: "А де ви? А куди їдете? А як там контрнаступ?" Вони не можуть розголошувати інформацію, і такі запитання можуть погіршити спілкування та стосунки.

Друга – людина і так перебуває на війні, прив'язується до неї. Часто буває, що військовий приїжджає додому у відпустку і вже не відчуває, що це його дім. За тривалий час на фронті він встигає прив'язатися до інших людей, інших місцевостей, інших умов життя.

Важливо допомогти військовим не втратити зв'язку з домом, відчуття сім'ї.

Розповідайте про дім

Це правило випливає з першого. У людей є ділянки мозку, які мають назву неокортекси. Вони відповідають за аналітичне й математичне мислення, а також дають здатність уявляти. Для мозку не важливо, справді ти це бачиш, чи уявляєш це. І це інструмент у боротьбі за майбутню соціалізацію українських військових.

Під час розмов розповідайте, як ви живете. Що робили, що готували, як підстриглися, який зробили манікюр. Складайте список домашніх справ, які захисник або захисниця мають виконати, коли повернуться. Вирішили переклеїти шпалери? Описуйте всі стадії ремонту, кидайте фото оновлених стін.

Якщо у вас є спільні діти, розкажіть про кожен їхній крок. Такі розмови дадуть людині можливість навіть посеред пекла пожити нормальним життям. А після повернення дім не буде для військового чужим, дружина не стане незнайомкою, він впізнає дітей. Захисник має повернутися у знайоме місце, зміни в якому пережив разом із сім'єю. Йому треба мати віру в майбутнє і плани.

Говоріть із людиною про неї

Під час розмов ставте запитання, спрямовані на органи чуттів: "Що ти бачив? Що їв, а що було до смаку? Спекотно чи холодно? Якого кольору зараз небо?" Такі прості запитання допомагають відволіктися від війни, звернути увагу на себе. Навіть за кілька хвилин мозок встигне перемкнутися і трохи відпочити від постійної напруги та стресу.

Не скаржтеся

Не треба вішати свої проблеми на плечі військових. За словами захисників, найважче, коли вони телефонують дружинам, а ті починають ридати у слухавку. Після таких розмов захисники відчувають занепокоєння, спустошеність і провину через те, що не поряд і не можуть допомогти. Важливо їх підтримати, а не засмутити.

Слово "герой" – заборонене

Військові просять не звертатися до них словами: "Ти мій герой, ти моя героїня". Вони знають, хто такі герої, що роблять заради перемоги, на які жертви йдуть. І це слово може стати тригером – нагадати, наприклад, про загибель побратимів. У розмові краще вживати: "Я тобою пишаюся", "Я зараз можу це робити, тому що ти мене захищаєш", "Ти – мій захисник".

Контекст

Програму реабілітації "Незламна мама" спеціально розробили фахівці з психології та посттравматичних розладів для жінок і дітей, які постраждали від війни. Це тритижневий офлайн-табір, де з учасниками проєкту працюють психологи. Потім жінки можуть продовжити роботу з психологом в онлайн-форматі, у проєкті "Незламна мама. Жити далі".

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати