"Оніміння" емоцій під час війни. Як подолати проблему

Цікаве

Українська психологиня, ведуча проєкту "Екси" на "Новому каналі" Наталія Єжова розповіла, що робити, якщо під час воєнних дій з'явилося відчуття зникнення емоцій та байдужості до всього. Про це "ГОРДОН" 6 травня повідомила пресслужба "Нового каналу".

"Оніміння" почуттів – це один із видів психологічного захисту. Так спрацьовує механізм витіснення із життя проблеми, з якою неможливо впоратися самотужки.

"Це як заморожування думок і почуттів, щоб звести до мінімуму душевні переживання, яких зараз не уникнути. Їх стільки накопичилося всередині, що вони тиснуть із надзвичайною силою. Людина не може їх прожити, тому втікає. Але проблема в тому, що коли немає негативних емоцій – таких, як страх, переживання, – немає і позитивних. А ще відбувається завмирання: людина зупиняє життя і відчуває: "Я нічого не робитиму, тому що від мене нічого не залежить. Буде, як буде", – пояснила психологиня.

Для того, щоб вийти з такого стану, треба усвідомити й визнати проблему. Потрібно навіть нагадувати собі вголос: "Це ненормально, що літають бомби та ракети, тому треба ховатися в укриття і зберегти своє життя. Не можна сидіти і не боятися".

Необхідно навчитися відчувати себе у фізичному плані: поплескати себе по тілу, доторкнутися до очей, вух, носа, глибоко вдихнути, видихнути. Навіть можна сказати: "Я тут. Я є".

До відчуттів живим може повернути рутинна зайнятість, обов'язки. Наприклад, приготування їжі, заняття з дитиною, контроль порядку дня.

Важливо зрозуміти, що відсутність емоцій – це також психологічний стан, і його треба проговорити, поділитися своїми почуттями з близькими. Потрібно не дозволити собі та своєму оточенню звикнути до синдрому оніміння почуттів.

Життєві сили повертає допомога іншим. Вона може бути різною: психологічна чи матеріальна, у побуті. Можливо, потрібно комусь приготувати їжу, поговорити з кимось телефоном, передати речі.