-1 Київ
На вечорниці приходили неодружені чоловіки та незаміжні дівчата. Вони співали, танцювали. До вечорниць готувалися заздалегідь. Кожен приносив якесь частування та питво. Саме на таких заходах за старих часів можна було ближче поспілкуватися із протилежною статтю, пофліртувати та виявити симпатію.
Фото: Музей живої історії "Мамаєва Слобода" / Facebook
Вечорниці починалися з настанням сутінків, а глибокої ночі дівчата вирушали ворожити. Робили це як на самоті, так і групами.
Одне зі старовинних ворожінь, у якому брало участь кілька дівчат, – на нитці. Усі учасниці брали нитки однакової довжини з одного мотка і одночасно їх підпалювали. Вірили, що та, у якої нитка згорить швидше, раніше за інших вийде заміж.
Щоб дізнатися, чи варто чекати весілля протягом найближчого року, дівчина брала жменьку квасолі, насипала її в миску, а в порожню посудину перекидала по одній штуці квасолини, примовляючи по черзі: "У дівках сиджу", "заміж піду". На якій фразі закінчиться квасоля, те, вважали, й судилося найближчого року.
За старих часів вірили, що дзеркало – це вхід в інший світ, а тому розраховували на свято побачити в ньому свою долю. Для цього перед дзеркалом із двох боків ставили запалені свічки. Довго вдивлялися в утворений умовний коридор із вогників, а потім, заплющивши очі, промовляли: "Святий Андрію, допоможи, судженого мого покажи!".
Швидко розплющували очі і вдивлялися у відображення. Вважали, що в освітленому світлом свічок дзеркалі можна побачити силует або обличчя майбутнього чоловіка.
Фото: depositphotos.com
Щоб дізнатися, як зватимуть чоловіка, потрібно було на світанку 13 грудня вийти на вулицю і спитати ім'я в першого зустрічного чоловіка. Дівчата вважали, що саме так і зватимуть нареченого.
А щоб дізнатися, яким буде життя у шлюбі, брали кілька мисок, у які клали цукор, сіль, хліб, цибулю та гроші. Потрібно було із заплющеними очима вибрати одну чашку. Залежно від вмісту тлумачили майбутнє. Цукор обіцяв веселе життя, сіль – турботи, хліб – добробут, цибуля – сльози, гроші – багатство.
