Під час інтерв'ю засновнику інтернет-видання "ГОРДОН" Дмитрові Гордону Невзоров говорив про:
- стан російської армії;
- контрнаступ української армії на півдні та звільнення Херсона;
- вигнання російських окупантів з України;
- президента РФ Володимира Путіна і його оточення, яке складається зі зрадників;
- заміну міністра оборони РФ Сергія Шойгу на Віктора Золотова, який зараз керує Росгвардією;
- антипутінський російський фронт;
- радника Офісу президента України Олексія Арестовича;
- смерть першого й останнього президента СРСР Михайла Горбачова;
- зміну назви Росії;
- тригодинну ностальгію по РФ;
- життя в еміграції та бажання отримати ізраїльський паспорт.
"Росії доведеться дібрати іншу назву. Тепер це ім'я вбивці, насильства і воєнної ганьби", – сказав під час інтерв'ю публіцист.
Невзоров народився 1958 року в Ленінграді (зараз – Санкт-Петербург). За різними даними, навчався у Московській духовній семінарії, Літературному університеті імені О.М. Горького, Ленінградському державному університеті, але жодного вишу не закінчив. До журналістики був послушником у монастирі, співав у церковному хорі, працював хранителем у музеї, каскадером, вантажником, санітаром у лікарні. На телебачення прийшов 1983 року, а став відомим наприкінці 80-х завдяки авторській політичній програмі "600 секунд", яка виходила на Ленінградському телебаченні (зараз – "Пятый канал"). У 90-х вів авторські програми на ОРТ.
Чотири рази ставав депутатом Державної думи (1993, 1999, 2000, 2003). У 2000-х роках пішов із політики.
Зараз займається розвитком свого YouTube-каналу та сторінок у соцмережах, зокрема в Instagram і Telegram.
У березні 2022 року Слідчий комітет РФ обвинуватив Невзорова в поширенні нібито неправдивої інформації про дії російських збройних сил в Україні і порушив кримінальну справу. Публіцист став першим журналістом у РФ, щодо якого завели справу за новою статтею про "фейки" про російську армію.
Зараз Невзоров перебуває за межами Росії. У РФ його оголосили в розшук.
На початку червня стало відомо, що Невзоров і його дружина подали документи на набуття українського громадянства. За одними даними, вони його вже набули, за іншими – поки ні.