-4 Київ
"Торік уряд виділив УЗ майже 13 млрд грн прямої бюджетної підтримки: у травні – 4,3 млрд грн і ще 8 млрд грн – у жовтні. Кошти були призначені для забезпечення безперебійної роботи компанії, зокрема на фінансування збитків від пасажирських перевезень і виплату зарплат. Ця підтримка разом з оптимізацією в УЗ на 6 млрд грн дала можливість скоротити прогнозований річний збиток компанії у 2025 році щонайменше утричі й тимчасово стабілізувати обіговий капітал", – зазначив він.
За даними Григоренка, дефіцит ліквідності УЗ 2026 року оцінюють у 40–49 млрд грн.
Підвищення вантажних тарифів створює замкнене коло, наголосив експерт. Зростання ставок призводить до переходу вантажовідправників на автотранспорт і подальшого падіння обсягів перевезень залізницею.
"За розрахунками "Укрзалізниці", підвищення вантажних тарифів на 20% призведе до зниження обсягу перевезень на 19%. Очевидно, що таке додаткове скорочення вантажної бази – не те, що зараз потрібно УЗ", – ідеться у статті.
Одним із першочергових рішень Григоренко назвав реструктуризацію боргів компанії.
"Сукупний борг "Укрзалізниці" станом на кінець вересня 2025 року становив 73 млрд грн (основна частина – єврооблігації), понад 90% із яких є валютними зобов'язаннями, сформованими за рахунок інфраструктурних проєктів ще до 2021 року. Після першої реструктуризації боргу у 2022 році друга спроба наприкінці грудня 2024 року була невдалою. У компанії до липня є час здійснити нову спробу", – написав він.
За його словами, рішення щодо державної підтримки УЗ ухвалюють через щорічне внесення до держбюджету відповідних видатків або через резервний фонд. Він назвав такий метод неефективним і запропонував підхід, який використовують європейські країни.
"Потрібне системне бюджетне фінансування пасажирських перевезень за європейською моделлю PSO (Public Service Obligations). Це дасть можливість відмовитися від перехресного субсидіювання і зробити фінансові потоки "Укрзалізниці" більш передбачуваними", – ідеться в матеріалі.
Довгостроковим рішенням, на переконання Григоренка, буде структурна реформа держкомпанії й розподіл вантажного й пасажирського сегментів, що є вимогою Європейського союзу. Ухвалення нового закону про залізничний транспорт і поступова лібералізація ринку після завершення воєнного стану мають створити передумови для підвищення ефективності галузі, наголосив експерт.
