+11 Київ
Європейський суд із прав людини спочатку розгляне міждержавну скаргу України проти Росії щодо Криму, після чого, найімовірніше, перейде до індивідуальних скарг громадян України. Про це 16 вересня під час пресконференції сказала голова Кримської правозахисної групи Ольга Скрипник, повідомляє "Радіо Свобода".
Вона зазначила, що громадяни України подали до ЄСПЛ кілька тисяч індивідуальних скарг.
"У міждержавній скарзі є питання щодо відповідальності в цілому, хто саме, яка саме держава несе відповідальність за порушення прав людини на території Криму. Ми з вами розуміємо, що мова йде про Росію, але це ж юридичні моменти: із якого, наприклад, часу. Ви, мабуть, чули, що Росія готова нести відповідальність із однієї дати – ухвалення так званого закону про приєднання Криму до Росії, а українська сторона наполягає, що Росія має нести відповідальність і за раніші події, які почалися ще з кінця лютого: коли заходили російські війська на територію Криму, були перші зникнення", – сказала Скрипник.
Україна обвинувачує Росію в тому, що вона встановила військовий контроль над Кримом до формальної анексії, убивала українських військових, жорстоко поводилася із кримськими татарами, викрадала й катувала журналістів, порушивши в такий спосіб Конвенцію про права людини.
9 травня 2018 року ЄСПЛ передав у Велику палату чотири справи, які стосуються анексії Криму і порушень прав людини на півострові й Донбасі. Справи було зареєстровано в ЄСПЛ у 2014 році (одну), 2015-му (одну) і 2016-му (дві). Вони стосуються порушень Росією Європейської конвенції із прав людини: ст. 2 (право на життя), ст. 3 (заборона тортур і нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження), ст. 5 (право на свободу і безпеку) та ст. 6 (право на справедливий судовий розгляд).
11 вересня 2019 року у Страсбурзі відбулося перше засідання ЄСПЛ у цій справі. На ньому російська сторона стверджувала, що Київ не вичерпав можливості вирішити спір у судах Криму і РФ. Україна просила європейський суд визнати, що він може розглядати її позов.
