Президент Казахстану: Ми не називаємо події в Криму анексією

Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв заявив у інтерв'ю "Німецькій хвилі", опублікованому 4 грудня, що в його країні не називають події в українському Криму анексією з боку Росії.

"Уряд Казахстану був наляканий подіями в Україні, а саме анексією Криму й війною на сході країни?" – запитала інтерв'юерка Жанна Нємцова.

"По-перше, ми не називаємо те, що відбулося у Криму, анексією. Що сталося, те сталося. Анексія – це дуже важке слово щодо Криму. По-друге, жодного страху, як ви кажете, не було, оскільки в нас, як я вже сказав, абсолютно довірчі, добросусідські відносини з Російською Федерацією. Від самого початку ми вірили в мудрість, порядність російського керівництва", – заявив Токаєв.

Він зазначив, що мінські перемовини щодо врегулювання ситуації на Донбасі розпочали, "по суті, з ініціативи [президента] Нурсултана Назарбаєва".

"Щоправда, він тоді запропонував Астану, але з огляду на логістику й віддаленість від Європи ухвалили рішення проводити ці перемовини в Мінську. На сьогодні Мінські угоди, по суті, є єдиним правовим документом, який може сприяти в підсумку врегулюванню так званого українського конфлікту", – додав Токаєв.

Росія анексувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна та більшість країн світу.

У 2014 році, відразу після анексії Криму, на сході України Росія розпочала збройну агресію. Бойові дії тривають між Збройними силами України з одного боку та російською армією і підтримуваними Росією бойовиками, які контролюють частину Донецької та Луганської областей, – з іншого. Офіційно РФ не визнає свого вторгнення в Україну, незважаючи на надані Україною факти і докази.

Перемовини щодо врегулювання конфлікту на Донбасі проводять у тристоронній контактній групі в Мінську (Україна, Росія, ОБСЄ), а також у нормандському форматі – за участю представників України, Франції, Німеччини та Росії.