+9 Київ
П'ятий комітет Генеральної Асамблеї ООН підтримав проєкт "посиленої резолюції" України із прав людини в анексованому Криму. Про це повідомив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба у Twitter увечері 18 листопада.
"Вдячний державам-членам, які підтримали у комітеті Генасамблеї ООН проєкт посиленої резолюції щодо прав людини у Криму. Коли асамблея схвалить її у грудні, це надалі консолідує тиск на РФ, аби держава-окупант дотримувалася міжнародних зобов'язань, зокрема міжнародного гуманітарного права", – написав глава МЗС.
Кулеба привітав доповіді генерального секретаря ООН Антоніу Гутерріша щодо ситуації із правами людини у Криму, у яких докладно розкрито факти політичного переслідування українців і кримських татар.
Я вітаю Доповіді @antonioguterres относительно ситуации з правами людини у Криму, Які детально вікрівають факти політічного переслідування українців и Кримська татар. @UNHumanRightsUA и @OSCE_SMM ма ють посіліті моніторинг у Криму Задля захисту тих, кого переслідує держава-окупанта.
- Dmytro Kuleba (@DmytroKuleba) November 18, 2020
"Моніторингова місія ООН із прав людини в Україні та СММ ОБСЄ мають посилити моніторинг у Криму для захисту тих, кого переслідує держава-окупант", – вказав він.
Міністерство закордонних справ України зазначило у своєму релізі, що схвалення проєкту вже п'ятої поспіль, оновленої і посиленої резолюції під назвою "Ситуація з правами людини в Автономній Республіці Крим і Севастополі, Україна" – це важливий внесок у продовження міжнародного тиску на Росію через незаконну анексію Криму.
"Документ підготовлено на основі двох останніх доповідей генерального секретаря ООН, представлених на вимогу Генасамблеї, у яких задокументовані численні факти масових порушень прав людини на окупованих територіях", – ідеться в коментарі МЗС.
Головними елементами оновленого проєкту резолюції стали заклик до міжнародної спільноти посилити тиск на РФ на міжнародних платформах і примусити її виконувати міжнародні зобов'язання як державу-окупанта.
У міністерстві пояснили, що особливу увагу в резолюції надано питанню кваліфікації "органів" на тимчасово окупованих територіях України як "окупаційної влади РФ".
Серед важливих положень оновленої резолюції у МЗС виділили заклик до припинення кримінального переслідування за ухиляння від військового призову, засудження безкарності за насильницькі зникнення у Криму і констатацію ролі Федеральної служби безпеки Росії в задокументованих випадках катувань.
"Привертається увага до системних політичних репресій проти представників кримськотатарського народу, чергових необґрунтованих суворих вироків політичним в'язням, переслідування Православної церкви України у Криму, переслідування журналістів, зокрема громадянських, використання пандемії для здійснення подальшого наступу на права людини", – заявили у МЗС.
Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу. Нині між материковою Україною і Кримом діє контрольно-пропускний режим, а Київ де-факто не контролює півострова.
Після анексії Криму, за даними правозахисників міжнародної організації Human Rights Watch, ситуація із правами людини на півострові значно погіршилася. Під різними приводами, зокрема боротьби з екстремізмом, влада переслідує людей, які наважуються відкрито критикувати дії Росії на півострові, особливо – кримських татар.
