-2 Київ
Офіс генпрокурора передав до суду обвинувальний акт щодо вісьмох колишніх українських чиновників (серед них – колишній депутат Верховної Ради Криму, зараз так званий "глава республіки Крим" Сергій Аксьонов та колишня "прокурорка республіки Крим" Наталія Поклонська), кваліфікувавши їхні дії за чотирма статтями:
- створення злочинної організації (ст. 255 Кримінального кодексу);
- дії з метою насильницької зміни чи повалення конституційного ладу або захоплення державної влади (ст. 109 КК);
- зазіхання на територіальну цілісність та недоторканність України (ст. 110 КК);
- державна зрада (ст. 111 ККУ).
Запитання в юристів виникли до першої статті – про створення злочинної організації. В ULAG вважають, що кваліфікація за цією статтею помилкова, і навели три аргументи на підтвердження своєї позиції:
- на думку юристів, із повідомлення та контексту подій не зрозуміло, чи справді була злочинна організація – стійке ієрархічне об'єднання, яке існує для скоєння тяжких та особливо тяжких злочинів, і члени якої діють на користь такої організації;
- також юристи вважають, що створення злочинного угруповання – "звичайний" злочин мирного часу, який не враховує контексту міжнародного збройного конфлікту (позиція, яку сьогодні відстоює Україна щодо подій у Криму). У підсумку ігнорують роль РФ як ініціатора та організатора окупації;
- наявність цієї статті необов'язкова: кожного з підозрюваних можна було б притягати до відповідальності індивідуально і без існування злочинної організації.
В ULAG вважають, що замість ст. 255 КК фігурантам справи можна було інкримінувати ст. 437 КК, зокрема за ч. 1 – планування, підготовка або розв'язання агресивної війни чи збройного конфлікту, а також участь у змові, спрямованій на вчинення таких дій.
Ця стаття відповідає контексту міжнародного збройного конфлікту. Кваліфікацію злочинів мають здійснювати відповідно до характеру конфлікту, що триває, підкреслюють юристи.
Також ця стаття не має строку давності (у ст. 255 КК – 10–15 років), що може стати важливим чинником, оскільки розгляд таких складних та масштабних справ може тривати роки, якщо не десятиліття.
"Некоректна кваліфікація – не просто абстрактна "юридична помилка". Вона прямо зменшує шанси на притягнення до відповідальності і поглиблює системні проблеми правосуддя в умовах збройного конфлікту. Усе це зрештою лише посилює безкарність і жодним чином не наближає нас до миру", – підсумували в ULAG.
Українська правова консультативна група (ULAG) – це команда аналітиків і юристів, ідеться на їхньому сайті. ULAG відстежує як національний, так і міжнародний політичний та правовий ландшафт. Також організація веде судові розгляди зі стратегічних справ у галузі прав людини. ULAG надає консультації, юридичні висновки та ситуаційний аналіз, щодо розвитку верховенства права та прав людини в Україні.
