Корнієнко: Ми вже внесли один законопроєкт щодо Кримської платформи. Але потрібні й серйозні системні проєкти законів

Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу.

Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини і захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму. Планують, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентської співпраці, у форматі експертної мережі.

Офіційно діяльність Кримської платформи розпочали на інавгураційному саміті 23 серпня. У ній узяло участь 46 делегацій.

На саміті ухвалили Спільну декларацію Кримської платформи, яка засуджує політику Росії щодо окупованого Криму. Вона відкрита до підписання іншими країнами, зазначав президент України Володимир Зеленський.

Верховна Рада 23 серпня ухвалила постанову (№5775) про звернення до ООН, ПАРЄ, Парламентської асамблеї ОБСЄ, Парламентської асамблеї НАТО, Парламентської асамблеї ОЧЕС, Європарламенту, урядів і парламентів іноземних держав для посилення співпраці в межах Кримської платформи для протидії агресії РФ. Постанову Ради підтримало 283 народні депутати, троє не голосували. У пояснювальній записці ідеться про те, що ухвалення документа є важливим кроком у зміцненні законодавчого забезпечення відсічі зовнішньої агресії проти України, спрямованої на деокупацію АР Крим та міста Севастополя.

26 серпня в Раду подали проєкт закону №5867 "Про внесення змін до закону України "Про державну службу" щодо організаційних питань роботи Кримської платформи".