Кулеба: Кримська платформа – це дуже сильний удар особисто по Путіну

Події

Ініціатива Кримської платформи стала "ударом" для президента Росії Володимира Путіна, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба в інтерв'ю ТСН, яке було опубліковано 9 жовтня.

Про це йшлося після згадки журналіста про те, що після заяв із Туреччини щодо окупації Росією українського півострова "Путіну раптом не сподобалися турецькі помідори".

"Кримська платформа – це дуже сильний удар особисто по президенту Путіну. Тому його емоційна реакція нам зрозуміла й ми нею задоволені. Це означає, що ми робимо правильну та гарну справу. Ви могли почути, що під час візиту до Львова [глава МЗС Туреччини] Мевлют Чавушоглу неодноразово публічно та непублічно на переговорах підтвердив, що Туреччина не лише залишиться одним із найактивніших учасників Кримської платформи, але й готова разом із нами переконувати ті країни, які ще не доєдналися до декларації Кримської платформи, щоб вони це зробили", – сказав український дипломат.

На його думку, "це найкраща відповідь на спроби Росії продемонструвати Туреччині своє невдоволення".

Контекст

Росія окупувала Крим після силової блокади українських військових частин і незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна й більшість країн світу.
Туреччина не визнає окупації Криму РФ і висловлює підтримку територіальній цілісності України.
На першому саміті Кримської платформи, який відбувся у серпні 2021 року, Туреччину представляв глава МЗС. Він, зокрема, погодився, що "легкого розв'язання" проблеми Криму немає.
22 вересня на засіданні Генасамблеї ООН президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган говорив, що Туреччина не визнає анексії Криму Росією 2014 року. Того самого дня в МЗС Туреччини заявили, що Анкара не визнає результатів виборів до Держдуми РФ, які відбулися в окупованому Криму, оскільки вони "не мають юридичної сили".
Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини і захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму. Планують, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав і урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентського співробітництва, у форматі експертної мережі.
Офіційно діяльність Кримської платформи розпочато на інавгураційному саміті 23 серпня 2021 року. У ньому взяло участь 46 делегацій.
На саміті ухвалили декларацію Кримської платформи, яка засуджує політику Росії щодо окупованого Криму. Її відкрито до підписання іншими країнами, зазначав президент України Володимир Зеленський.
У МЗС РФ назвали Кримську платформу "русофобською акцією, яка не має перспектив", і заявили, що участь інших країн в ініціативі "неминуче позначиться на наших відносинах".
Українська влада зазначала, що Росія перешкоджала проведенню саміту Кримської платформи. За даними РНБО України, через тиск Росії одна з країн, яка раніше підтвердила участь у саміті, відмовилася від неї.
Кулеба говорив, що в Києві "реакцією російської сторони задоволені".
Коментуючи протидію РФ Кримській платформі, Зеленський заявив, що тиск був на рівні лідерів країн.