Кулеба: Україна – дивна держава. Вона ні до чого ніколи не готова, але завжди здатна впоратися з викликом

Кулеба: Україна – дивна держава. Вона ні до чого ніколи не готова, але завжди здатна впоратися з викликом Кулеба: Якщо ми спільно з вами створимо "моду на Крим", то люди самі захочуть долучатися
Фото: Dmytro Kuleba / Facebook
Україна впродовж останнього року стала набагато підготовленішою до деокупації Криму, ніж була протягом усіх попередніх семи років, вважає міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба. Про це він заявив в інтерв'ю НВ у межах проєкту "Кримська редакція".

Міністра запитали, наскільки Україна як держава зараз готова до деокупації, чи має інституційну спроможність.

"Україна – дивна держава. Вона ні до чого ніколи не готова, але так чи інакше завжди здатна впоратися з тим чи іншим викликом... Я завжди всім кажу, що в кожному органі державної влади вже має існувати план не лише того, що ми робимо для сприяння деокупації Криму, а й того, що ми будемо робити, коли деокупація почнеться", – зазначив Кулеба.

За його словами, такий план має бути у військових, МВС, економістів, екологів, педагогів, держуправлінців – навіть якщо цей план чекатиме рік, два, п'ять, 10.

Він підкреслив, що за останній рік в Україні з'явилася стратегія деокупації Криму, Міністерство реінтеграції реалізує низку програм, пов'язаних із Кримом, створюють Кримську платформу.

"Тобто всі ці коліщата державної машини почали крутитися, і це робить мене щасливим. А якщо ми спільно з вами створимо ще, умовно, "моду на Крим", то люди самі захочуть долучатися", – додав міністр.

Кримська платформа, за його словами, буде передусім політичним інструментом, який працює на трьох рівнях: міжурядовому, міжпарламентському та експертному.

"Третій рівень – експерти. Це наше ноу-хау, наша креативна ідея. Експерти займатимуться сфокусовано питаннями Криму, генеруватимуть аналітику та пропозиції, які парламентський та урядовий рівні зможуть втілювати в закони й політику. Тому роль експертів тут дуже важлива", – пояснив міністр.

Контекст

Росія анексувала Крим після незаконного референдуму 16 березня 2014 року. Приєднання півострова до РФ не визнають Україна і більшість країн світу.

Кримська платформа – новий консультативний і координаційний формат, ініційований Україною для підвищення ефективності міжнародного реагування на окупацію Криму, посилення тиску на Росію, запобігання порушенням прав людини і захисту жертв окупаційного режиму. Головною метою платформи є деокупація Криму. Планують, що платформа діятиме на кількох рівнях: глав держав й урядів, міністрів закордонних справ, у вимірі міжпарламентського співробітництва, у форматі експертної мережі.

Формат Кримської платформи став необхідним після того, як президент України Володимир Зеленський "декілька разів безрезультатно намагався порушити питання деокупації Криму на міжнародних майданчиках", зокрема під час саміту країн "Нормандської четвірки" 2019 року, говорив заступник глави Офісу президента Ігор Жовква.

Офіційно діяльність Кримської платформи буде розпочато на інавгураційному саміті 23 серпня. На ньому планують ухвалити документ із назвою "Кримська хартія", який засудить політику Росії щодо окупованого Криму.

У міністерстві закордонних справ Росії назвали "нелегітимними" спроби України повернути окупований Росією Крим, зокрема за допомогою ініціативи "Кримська платформа". За інформацією ЗМІ, РФ намагалася зірвати саміт аж до того, що шантажувала учасників.

Участь у саміті підтвердили 44 країни й організації, розповів Кулеба 19 серпня. На рівні президентів і глав урядів буде представлено 13 країн, також буде президент Євроради Шарль Мішель.

Як читати "ГОРДОН" на тимчасово окупованих територіях Читати